курсові дипломні реферати

Реклама

150ГРН КУРСОВА! АКЦІЯ!!! -розпродаж готових курсових за акційною ціною 150грн. Деталі за тел.: (097) 207-88-48
Не встигли вчасно з курсовою, дипломною???
Зверніться до професіоналів:
-швидко
-якісно
-гарантія
-низькі ціни
ЩЕ Є ЧАС - ДЗВОНИ:
362-87-50


ИЦ OSVITA-PLAZA - диплом курсовая на заказ

Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія

Замовити диплом замовити курсову

введіть тему реферату, курсової, диплому

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Мовознавство, фонетика, морфологія
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Подовжується м'який приголосний і в дієслові ллю та його формах.
У похідних словах подовження між двома приголосними зберігається: суддя- суддівський, суддівство, життя- життєвий, життєвість, життєрадісний.
Якщо м'який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: знання- знань, багаття- багать, Поділля- подільський.
Подвоєння букв внаслідок збігу
Подвоються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них закінчується, а друга починається на ту саму букву: віддати (від+дати), беззвучний (без+звучний), піднісся (підніс+ся), годинник (годин+ник).
Подвоюється ч в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий): Німеччина (німецьк+ина), козаччина (козацьк+ина), Вінничина (вінницьк+ина).
Виняток- Галичина (хоч галицький).
Подвоюються внаслідок різних збігів букви ще в словах бовваніти, ссати, ввесь, овва і похідних.
Написання нн в прикметниках і похідних словах
У прикметниках на межі кореня і суфікса та в суфіксах можуть подовжуватися лише [н] або [н]: нездоланний, ранній, здоровенний, щоденний.
Подвоюється н між голосними в прикметниках на -ний, -ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: стіна- стінний, туман- туманний, вікно- віконний.
Якщо ж твірна основа кінчається на інший звук, то н у прикметнику не подвоюється: журавель- журавлиний, дерево- дерев'яний, форма- переформений, ждати- нежданий.
Подвоюється н у словах старанний (хоч старатися), притаманний, захланний, а також у наголошених суфіксах -енн(ий), -анн(ий):
у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайно, чи найбільшу міру якості - невблаганний, незрівнянний, страшенний, здоровенний, нескінченний
у небагатьох прикметниках- старослов'янізмах - огненний (звичайне: вогняний), священний (звичайне: святий), благословенний, блаженний, мерзенний, окаянний
В інших прикметниках (та дієприкметниках) у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється: скажений, шалений, жаданий, навіжений (вказують на незвичайну міру якості); намальований, незрівняний, з'єднаний, написаний.
У словах, похідних від прикметників, написання нн або н зберігається: письменний- письменник, віконний- віконниця, туманний- туманність, туманно, захоплений- захопленість (хоч захоплення), шалений- шаленість, шалено.
Подвоєння букв в іншомовних словах
Коли йдеться про подвоєння букв в іншомовних словах, то тут треба розрізняти власні і загальні назви.
У власних іншомовних словах і похідних словах подвоєння букв зберігається: Ніцца, Діккенс, Андорра, андорський, Ніцца, Бонн, Шіллер, Яффа, Голландія, голландець, Марокко, марокканець, Абіссінія, Брюссель, Ассірія, Даданелли, Місісіпі, Апенніни, Лонгфелло, Кассандра, Одіссей, Торрічеллі.
Але немає подвоєння в таких власних назвах: Бразілія, Вашінгтон, Касабланка, Мадакаскар і т.п.
У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: колектив, каса, група, маса, колона, хобі, алегорія, шосе.
Винятки становлять: бонна, панно, мадонна, манна, тонна, ванна, беладонна, панно, ірраціональний, сюрреалізм, аннали, гунни, вілла, фінн (але фінка, фінський), булла, нетто, брутто, лібретто, мотто, барокко, іетермеццо, стаккато, мирра, контрреволюція, фортіссімо, ірраціональний, імміграція (але еміграція, емігрант), сюрреалізм.
В українських іменах відповідно до вимови букви звичайно не подвоюються: Кирило, Сава, Пилип, Агнеса, Іполіт, Інеса.
Але в деяких недавно запозичених іменах подвоєння букв зберігається: Емма, Елла, Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Белла. Ізабелла, Нонна, Римма, Сусанна, Ганна, Стелла.
М'ЯКИЙ ЗНАК І АПОСТРОФ
Вживання м'якого знака
М'якість приголосних перед голосними а, у, е, і, о позначаються відповідно буквами я, ю, є, і, ь: синя [син'а], синю [син' у], синє [син'е], сині [син'і], синього [син'ого].
У кінці слова і перед наступним приголосним для позначення м'якості приголосних служить буква ь.
М'якими у цій позиції можуть бути лише приголосні звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н]: молодь, кінь, тінь, скрізь, мить, стань, вітрець, осторонь.
В дієсловах перед часткою -ся (-сь) м'який знак зберігається: зберігають- зберігаються, будують- будуються, стань- станься, постачають- постачаються.
У середині слова м'якість приголосних звуків [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] позначається м'яким знаком лише перед твердими нешиплячими: козацький, товариський, призьба, боротьба, їдьте, ненька.
М'який знак зберігається у таких словах:
в утворених від них присвійних прикметниках - Лрісьчин, Таньчин, Зіньчин, неньчин
при відмінюванні - на призьбі, неньці, козацькі, товариські, але: землянці, бо землянка, масці, бо маска
Перед постійно м'якими або пом'якшеними і шиплячими м'який знак не ставиться: безбатченко (хоч батько), промінчик (хоч промінь); свято [с'в'ато], дзвякнути [дз'в'акнути], сніг [с'н'іг]
Як виняток м'який знак в цій позиції ставиться:
приклади
після букви л: льняний, гуцульський, читальня, Гуцульщина, але: рибалці, бо рибалка, голці, бо голка
у деяких словах: Маньчжурія, тьмяний, різьбяр, няньчити, женьшень, бринчати
Псля приголосних, що позначають звуки [м], [в], [б], [п], [ф], [р], [дж], [ж], [ч], [ш], [г], [ґ ], [к], [х] м'який знак у кінці слова і перед наступним приголосним не ставиться: багато облич (хоч обличчя), чотирма (хоч чотирьох), роздоріж (хоч роздоріжжя), зір (хоч зоря), бур (хоч буря), гіркий, поставмо, насипмо, ідеш, повір, ларки (хоч ларьок), кров, сім.
Як виняток з м'яким знаком пишеться власна назва Горький.
Вживання апострофа
Апостроф ставиться лише перед я, ю, є, ї. Він вказує, що ці букви позначають два звуки йа, йу, йе, йі, а попередній приголосний вимовляється твердо:
порівняйте:
апостроф вживається
з'ява [зйава]
в'яз [вйаз]
апостроф не вживається
зяблик [з'аблик]
свято [с'в'ато]
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після губних приголосних м, в, п, б, ф, якщо ці приголосні стоять:
приклади
на початку кореня - м'який, в'язка, зв'язати, п'ятьох
після голосного - риб'ячий, солов'ї, здоров'я
після р - арф'яр, сурм'яний, черв'як
В інших випадках після губних апостроф не ставиться: тьмяний, свято, цвях, морквяний, мавпячий.
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після р, якщо далі у вимові чується звук [й]: матір'ю [мат'ірйу], сузір'я [суз''ірйа], бур'ян [бурйан], але: буряк [бур'ак], зоря [зор'а], гарячий [гар'ачий].
Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів, які закінчуються на приголосний
від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-: між'ярусний, від'ємний, роз'єднати, з'їзд, без'ядерний.
М'який знак і апостроф в іншомовних словах
В іншомовних словах м'який знак і апостроф вживаються так само, як і в українських: об'єкт, прем'єра; асфальт, шагрень.
Але є і деякі відмінності.
В іншомовних словах м'яким знаком позначається м'якість приголосних, що позначають звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] також перед я [йа], ю [йу], є [йе],
ї [йі]: портьера [-т'йе-], батальон [-л'йон], Ньютон [н'у-].
Проте в українських іменах відповідно до вимови м'який знак перед я не пишеться: Наталя, Омелян, Тетяна.
В іншомовних словах після приголосних апостроф перед я, ю, є, ї ставиться, якщо після приголосних чується звук [й]: бар'єр [-рйер], комп'ютер [-пйу-], Х'юстон [хйу-].
Як виняток апостроф ставиться після приголосних в таких словах: кон'юктивіт, кон'юктура, ад'ютант.
Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, є, ї, якщо ці букви позначають пом'якшення попереднього приголосного: рюкзак [р'у-], пюре [п'у-], кювет [к'у-], манікюр [-к'ур]. ПРАВОПИС ОКРЕМИХ СЛІВ
Принципи правопису значущих частин слова
Значущі частини слова- префікс, корінь, суфікс, закінчення- нерідко пишуться за різними правилами.
У написанні префіксів треба дотримуватись виключно морфологічного принципу.
Виняток становить лише префікс з-, який у певних випадках відповідно до звучання позначається буквою с: здерти, але сперти, зіпхнути, але спхнути; проте: зсипати [ссипати], зшити [шшити], зжати [жжати].
У написанні ж коренів і суфіксів поряд з морфологічним принципом досить поширений
і фонетичний: піщаний (піск+аний), козацтво (козак+ство), піщаний (піст+ний), варязський (варяг+ський).
Правопис закінчень у кожної частини мови- іменників, прикметників, числівників, займенників і дієслів- має свої особливості.
Правопис складних слів
Складні слова творяться складанням двох або більше основ:
приклади
за допомогою сполучних голосних о або е - місяце+хід, праце+здатний, паро+плав, світло-голубий
без сполучних голосних - п'яти+річка, пів-яблука, всюди+хід, хліб-сіль, повсяк+денний, напів+провідник
Складні слова пишуться разом або через дефіс.
Разом пишуться слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного до іншого слова можна поставити питання):
зелений (як довго?) вічно- вічнозелений,
перекоти (куди?) через поле- перекотиполе,
будова (яка?) нова- новобудова,
будує (що?) машини- машинобудівний
Як виняток пишуться через дефіс складні географічні назви, перша частина яких вказує на сторону світу: Південно-Китайське море, Західно-Сибірська низовина.
Якщо перша частина складного прикметника- це прислівник, то він може писатись і окремо. Це залежить від того, наскільки цей прислівник наголошений, наскільки він самостійний: вищезазначений і вище зазначений, давновідомий і давно відомий.
Через дефіс пишуться складні слова, утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова рівноправні, їх можна з'єднувати повторюваним сполучником і: і червоний і білий- червоно-білий; і ніжний і рожевий- ніжно-рожевий; і південний і західний- південно-західний.
Але разом пишуться червоногарячий, жовтогарячий, хитромудрий, зловорожий, глухонімий.
Через дефіс пишуться складні слова, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: рано-вранці, більш-менш, сам-один, година-дві, день-два, видимо-невидимо, тишком-нишком, без кінця-краю.
Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке словосполучення пишеться окремо: кінець кінцем (називний+орудний відмінки), нога в ногу, раз у раз (називний+знахідний відмінки).
Через дефіс пишуться такі складні слова іншомовного походження, як вакуум-аппарат, соціал-демократ, прем'єр-міністр, блок-схема, унтер-офіцер, генерал-майор, пап'є-маше, віце-президент, яхт-клуб.
Але разом пишуться складні слова з такими загальновживаними початковими частинами, як авіа-, авто-, відео-, фото-, аудіо-, теле-, аеро-, агро-, стерео-, кіно-, електро-, мікро-, радіо-: аерофлот, аудіоплейєр, кіномеханік, радіотовари, фотопослуги, телевізор, відеомагнітофон.
Слова із частинами напів- і пів-
Частини напів- і пів- у значенні "напів" завжди пишуться разом: напівтемрява, напівсон, півфабрикат, півовал.
Частина пів- у значенні "половина" також звичайно пишеться разом: піввідра, півроку, півлітра, піввіковий, півкроку, півхлібини.
Але якщо частина пів- має значення "половина", а наступна частина (у родовому відмінку) починається з букви, що позначає голосний або є власною буквою, то між ними становиться дефіс: пів-абрикоса, пів-обличчя, пів-оберта, пів-Києва.
Складноскорочені слова і графічні скорочення
Складноскорочені слова, утворені з початкових букв або звуків, пишуться (незалежно від написання словосполучення) з великої букви: гідроелектростанція - ГЕС, спільне підприємство - СП, науково-технічна революція - НТР.
Великими словами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: ЮНЕСКО, НАТО, УЄФА, ТАСІС.
Проте малими словами пишуться такі слова, як вуз, загс, дот.
Якщо складноскорочені іменники, утворені від іншомовних словосполучень, відмінюються, то закінчення біля них дописується малими буквами: ТАСІС- ТАСІСа- ТАСІСу- ТАСІСом.
У складноскорочених словах, утворених іншими способами, всі частиини пишуться з малих букв: районний виконавчий комітет - райвиконком, завідуючий господарством - завгосп.
Але власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Мінюст, Держарбітраж України.
На відміну від складноскорочених слів графічні скорочення читаються повністю.
Напр., графічне скорочення 1996рік читається, як одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шостий рік.
Слова на письмі завжди скорочуються на приголосній букві; у кінці графічних скорочень завжди ставиться крапка: наприклад- напр., до нашої ери- до н.е., область- обл., рік (або року)- р., острів-о., телефон- тел. (або т.).
Крапка не ставиться при скорочених назвах мір: 100кг, 18хв, 3мкф, 40км.
Не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: ІІІ - Хвв., 1941-45рр., пп. (панове) Мар'ялов і Масторгуєв.
Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться лише через дефіс (без крапки): район - р-он; видавництво - вид-во.
ВЕЛИКА ЛІТЕРА У ВЛАСНИХ НАЗВАХ
Більшість слів в українській мові пишуться з малої літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери.
Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так і сполученням слів. Ними можуть бути:
•імена, по батькові, прізвища (Олексій Иосифович Кругліков); у складних прізвищах, псевдонімах чи іменах, які пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери (Іван Семенович Нечуй- Левицький);
• назви найвищих урядових посад (Президент України);
• назви сторін світу у випадках, коли вони є і назвами теріторії (Західна Україна, країни Сходу);
• географічні назви (Великі Луки, Європа, Лондон);
• усі слова (крім службових і родових типу озеро, басейн) у назвах вулиць, басейнів, шляхів (Мокра вулиця, Південно- Західна залізниця, майдан Незалежності);
• неофіційні назви міст, держав чи теріторій (Полтавщина, Буковина);
• перше слово у назвах державних установ, наукових і навчальних закладах, музеях, театрах та ін. (Київський національний економічний універститет, Будинок колгосп-
ника);
• астрономічні назви (Касіопея, Земля, Велика Ведмедиця);
• назви творів літератури, мистецтва, найменування кораблів та ін. (журнал "Наталі", колгосп "Червоний плуготар", роман Стейнбека "Зима тривоги нашої");
• власні назви тварин (Шарік, Мурка).
ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ
Слова з рядка в рядок звичайно переносяться так, як в усному мовленні вони поділяються на склади. Але є ряд додаткових правил, яких слід дотримуватися при переносі слів:
• одна буква не залишається в попередньому рядку і не переноситься в наступний: Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець);
• не розриваються буквосполучення дж, дз, що становлять один звук, та буквосполучення йо, ьо: гу-дзик, са-джу, ра-йон, ко-льо-ри;
• з двох однакових букв перша залишається в попередньому рядку, а друга переноситься в наступний (сон-ний, жит-тя, від-далити);
• не можна відривати від префікса останню букву перед приголосним кореня чи залишати при префіксі букви кореня, що не становлять складу: ви-йшов (а не
вий-шов), роз-мір (а не ро-змір);
• буква й не відривається від попередньої букви, яка позначає голосний звук
свій-ський (а не сві-йський), бай-ка (а не ба-йка);
• при переносі складних слів початкова частина другої основи не залишається в попередньому рядку, якщо вона не становить складу (чорно-бровий, а не
чорноб-ровий);
• при переносі ініціальні абревіатури не розриваються: АН-24, НАТО, ЛАЗ-105 (напр., 24 не відривається від АН у слові АН-24);
• апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви: паль-ці (а не пал-ьці), бур'-ян (а не бур-'ян);
• не розриваються ініціали та прізвища, цифри та скорочені назви мір: С.Наливайко, 13км, 12га, 2000р., 10сек.;
• не розриваються граматичні закінчення, з'єднані з циірами через дефіс та умовні скорочення: т-во, і т.д., 18-го, 1-й, у 1846-му;
• не переносяться в наступний рядок розділові знаки, дужки або лапки, що закривають попередній рядок, а також не залишаються в попередньому рядку відкрита дужка або лапки;
• кожну з двох і більше букв, що позначають приголосні між голосними, крім останньої, можна як залишити, так і перенести в наступний рядок, якщо такий перенос не порушує наведені вище правила: видавни-цтво - видавниц-тво, видавницт-во; сест-ра, сес-тра, сест-ра.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Інші проекти

Статистика






Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




SiteMap

Діяльність здійснюється на основі свідотцтва про держреєстрацію ФОП