Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, яка не бере участь у конфлікті й утримується від надання допомоги сторонам, що воюють. Розрізняють по стійний нейтралітет (Швейцарія з 1815 р., Ватикан із 1929 р., Австрія з 1955 р.); евентуальний нейтралітет (у цій війні); нейтралітет у силу договору між відповідними державами. Нейтральні держави, зберігаючи право на самооборону, повинні виконувати правила нейтралітету. Постійно нейт Міжнародне право в період збройних конфліктів 309 ральні держави не повинні: в мирний час входити до воєн них блоків; надавати свою територію для іноземних військо вих баз чи формування військових загонів воюючих; дозво ляти передачу техніки та боєприпасів воюючим. У разі по рушення цих правил держави, що воюють, можуть вважати територію нейтральної держави театром воєнних дій. Ра зом із тим нейтральні держави можуть: запобігати силою спробам порушити статус нейтралітету; надавати свою те риторію для утримання поранених; дозволяти прохід у свої порти санітарних суден держав, що воюють, тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Нейтралітет у збройному конфлікті» з дисципліни «Міжнародне право»
