Психічний стан — це особлива психологічна категорія, яка об'єд¬нує різні психічні явища. Виділення психічних станів як феномена пси¬хічного життя людини допомагає, по-перше, заповнити прогалину між психічними процесами та психічними властивостями, по-друге, більш обгрунтовано охарактеризувати поведінку особистості в різних ситуа¬ціях. Основне призначення функцій психічних станів — збереження ди¬наміки та взаємодія підсистем соми (тіло організму) і психіки (за панів¬ної ролі психіки) у проміжку часу між двома послідовними, значущими для суб'єкта змінами середовища. Психічні стани так чи інакше характе¬ризують психіку людини, визначають своєрідність різних психічних вия¬вів і є ніби тембром психічної діяльності. Щодо психічних процесів психічний стан виступає засобом їх організації в певний період часу. Гэловна функція психічних станів — врівноваження людини як щодо замкненої системи із зовнішнім середовищем, що постійно змінюєть¬ся, погодження з конкретними об'єктивними умовами, активна органі¬зація цієї взаємодії. Така взаємодія та злагодженість забезпечуються здатністю психіки людини набувати необхідного на певний момент ста¬ну. У цьому випадку панівними тимчасово стають ті компоненти, які необхідні для збереження рівноваги та взаємодії у певній ситуації, і за¬гальмовують ті функції, діяльність яких не має бути активною на пев¬ний момент. Остання, інтегрувальна функція — функція регуляції всіх інших пси¬хічних явищ (процесів, властивостей і утворень). Щодо психічних про¬цесів вона виступає як засіб їх організації, відрізняється від них віднос¬ною тривалістю при збереженні однорідності. Що стосується психіч¬них властивостей, то, з одного боку, вона певною мірою виражає ці вла¬стивості, а з іншого — утворення і формування таких здійснюється че¬рез етап психічного стану. Врешті-решт, кінцевим результатом психіч¬них станів є психічні утворення: знання, навички та вміння, які, у свою чергу, мають безпосередній вплив на виникнення, перебіг і спад пси¬хічних процесів. Отже, між процесами, властивостями та утвореннями існують зв'язки і взаємопереходи. У цьому виявляється цілісність психіки людини, а її психічний стан — це єдине ціле щодо інших компонентів психіки. Ко¬жен компонент психіки є складовою психічного стану, має в ньому кон¬кретне вираження. Цей взаємозв'язок не односторонній, а існує безпо¬середня взаємозалежність одного компонента від іншого. Знання цих закономірностей та їх врахування командиром у роботі з особовим скла¬дом допомагає йому якісніше розв'язувати завдання, що стоять перед підрозділом. Таким чином, психічний стан являє собою цілісну характеристику психічної діяльності особистості, що фіксує момент стійкості та специ¬фічності в перебігу різноманітних психічних процесів, це форма реагу¬вання, що відображає ставлення бсобистості до власних психічних явищ у визначений час за конкретних умов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Функції психічних станів» з дисципліни «Військова психологія»
