Метод спостереження широко використовується у військовій пси¬хології. Він полягає в систематичному і цілеспрямованому сприйнятті психічних явищ з метою вивчення специфічних виявів у конкретних умовах та з'ясування змісту цих явищ. Використовується в процесі до¬слідження явищ, що сприймаються безпосередньо як метод наукового пізнання. Змістовно він відрізняється від спостереження в буденному житті. З його допомогою можна вивчати психічні процеси, властивості, стани, утворення, зовнішні вияви, почуттів, дій і поведінки воїнів у різ¬них умовах їхньої життєдіяльності. Аналіз матеріалів, отриманих при всебічному спостереженні, дає можливість пізнавати думки й почуття, взаємини й мотиви, настанови та інші психічні явища, недоступні без¬посередньому сприйманню, але які дають можливість знаходити харак¬терні тенденції в розвитку психіки, планувати обгрунтовані шляхи управ¬ління нею, формувати необхідні бойові, морально-патріотичні та пси¬хічні якості. Спостереження стає науковим методом тоді, якщо воно не обмежу¬ється тільки констатацією фактів, а науково роз'яснює психічне явище, яке вивчається. Методика спостереження включає: — вибір ситуації та об'єкта спостереження; — узагальнення теоретичних уявлень про досліджувану реаль¬ність і виділення мети дослідження; — побудову програми або схеми спостереження у вигляді пе¬реліку ознак явищ, одиниць спостереження з їх детальною презентацією, а також способи і форми фіксації результатів спостереження (щоденні нотатки, відеореєстрація тощо); — опис вимог до організації роботи спостерігача; — опис способу обробки та подання отриманих даних. Розрізняють спостереження неструктуризоване (недостатньо фор¬малізований процес реалізації методу) і структуризоване (високий сту¬пінь стандартизації, використання спеціальних документів, бланків, досягнення достатньої подібності даних, отриманих різними спостері¬гачами). Крім наведених, існують й інші види спостереження: включені, польові, лабораторні, систематичні, несистематичні, об'єктивні та суб'¬єктивні. Включеним спостереженням називається такий його вид, коли офі¬цер-дослідник, безпосередньо залучений до процесу дослідження, кон¬тактує, діє разом з учасниками дослідження. Зазначений вид часто ви¬користовується в процесі дослідження соціально-психологічних явищ підрозділу та військово-професійної діяльності воїна. Спостереження називається польовим, якщо воно відбувається в при¬родних для досліджуваного психічного явища умовах. Іноді необхідно організовувати лабораторний вид спостереження, який створює мож¬ливість спрямованої організації умов, характеру та специфічних особ¬ливостей розгортання досліджуваного явища. Систематичне спостереження провадять регулярно і протягом ви¬значеного проміжку часу, а несистематичне — часто в незапланова-них ситуаціях, у разі взаємодії з явищами, що не очікувались і не вклю¬чалися до програми спостереженій. Об 'єктивне (або зовнішнє) спостереження спрямоване на зовніш¬ній бік перебігу різноманітних психічних процесів та соціально-психо-логічиих явищ. Суб'єктивне спостереження— це внутрішнє спосте¬реження або самоспостереження. Самоспостереження являє собою процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психічними явищами. Воно невід'ємне від спостережень за зовнішніми виявами. Спостереження розглядається як самостійний метод, але частіше застосовується з якимось іншим: наприклад, під час бесіди, групового або індивідуального тестування, анкетування тощо. Спостереження під час бесіди розпочинається вже тоді, коли воїн зайшов до кімнати. У ході бесіди відзначаються своєрідні вияви особистості, що відобража¬ють особливості її характеру, емоційно-вольової сфери, пізнавальної діяльності тощо. Спостереження під час психологічного дослідження допомагає помічати особливості поведінки воїна, отримати низку до¬даткових відомостей, що характеризують його психічні процеси, дис¬циплінованість, емоційну мобільність, працездатність та інші якості. Таким чином, спостереження є складником психологічного дослід¬ження, позитивна якість якого полягає в тому, що воно дає можливість вивчати психічні процеси та явища у природних умовах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Спостереження» з дисципліни «Військова психологія»
