Роль ВР у стабілізації навколишнього природного середовища
Обмін енергією і речовиною в атмосфері – це тільки частина сукупності процесів, які відбуваються в матеріально-енергетичній системі Землі. З процесами обміну в тропосфері тісно пов'язані переміщення речовини і енергії в гідросфері. Рух повітряних мас, насичених вологою, забезпечує безперервний колообіг води в системі океан-тропосфера-материки. Атмосферна волога, яка випадає на материк, володіє певним запасом потенціальної енергії по відношенню до середнього рівня Світового океану. За рахунок цієї енергії відбувається переміщення вологи від суші до океану. Колообіг води являє собою безперервний процес переміщення вологи в геосферах, що супроводжується її фазовими перетвореннями. Складається він із таких основних елементів: випаровування води на суші і в океані; перенос вологи на віддаль горизонтальними потоками, конденсація і випадання опадів (дощу і снігу); проникнення води в ґрунт і земну кору; стоки поверхневих вод в океан. Поряд з обміном тепла і циркуляцією атмосфери колообіг води є одним з основних процесів кліматоутворення. Незважаючи на незначну частку поверхневих вод в об'ємі гідросфери, поверхневі води суші та вода в верхніх шарах ґрунту мають виключне значення в забезпеченні життєдіяльності людини і біосфери в цілому. Завдяки техногенній діяльності в цей обіг включені води річок та озер. У середніх широтах і вище на північ суттєвий вклад у режими поверхневих вод вносять тверді опади – сніг, а також лід, що утворюється при замерзанні річок, озер та водосховищ. Річки – важлива частина колообігу вологи на Землі, вони перерозподіляють прісні води суші і повертають воду в світовий океан. Активність водообміну річок дуже велика – повний водообмін у річках відбувається кожні 11 діб. Озеро – природна водойма у заглибленні суші, заповнена водою. Розрізняють за походженням озера тектонічні, льодовикові, річкові, приморські, кастрові, вулканічні, ставкові. Об'єм води в озері та його зміни визначаються водним балансом озера – надходженням, стоком і випаровуванням. Головні складові надходження – поверхневі і підводні притоки та опади. У відповідності з режимом всі озера поділяються на стокові, безстокові і частково стокові. Утримуючи води, що стікають в озера з їх басейнів, і поступово віддаючи ці води в атмосферу чи річки, озера уповільнюють колообіг вологи і стабілізують природні умови. Сніговий покрив різко змінює тепловий баланс, оскільки його поглинальна і відбивна здатності істотно відрізняються від відповідних характеристик земної поверхні. Відбивна здатність свіжого снігу лежить у межах 80-90 %; у період танення вона складає 30-40 %. Пориста структура і мала густина снігу визначають його низьку теплопровідність. Тому сніговий покрив захищає ґрунт від промерзання, поглинає з'єднання азоту і адсорбує атмосферний пил. Відомо 10 кристалічних модифікацій льоду та аморфний лід; найбільш вивчений лід, який утворюється природним шляхом. Основні запаси світового льоду зосереджені в Антарктиді, де товщина льодового шару досягає 4 км. Унаслідок меншої густини лід плаває по поверхні води і захищає її від промерзання. Висока відбивна здатність постійних льоду і снігу зберігає області високих широт від перегрівання влітку і обумовлює широтну зональність клімату. Влітку потужність сонячної радіації в полярних областях більша, ніж на екваторі, але частина тепла іде на танення льоду і середня температура залишається низькою. Океанські течії як складові глобального колообігу в гідросфері формуються під впливом атмосферних циркуляційних процесів та інших факторів глобального характеру і омивають практично всі материки. Відхиляючись берегами материків, течії вступають у теплообмін з навколишніми водами і замикають колообіг, поступово перетворюючись із холодної течії в теплу і навпаки. Одночасно відбувається і вертикальний колообіг води в океані. Його причиною є різна густина води внаслідок зміни концентрації солей та температури, а також захоплення глибинних шарів поверхневими течіями. Завдяки перемішуванню океанських вод відбувається розповсюдження сонячної енергії в глибину, вирівнюється солоність, глибинні води збагачуються киснем, а поверхневі – поживними речовинами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Роль ВР у стабілізації навколишнього природного середовища» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
