Джерелом енергії, основним для сучасної цивілізації, є теплові електростанції, де електричну і теплову енергії одержують шляхом спалювання вугілля, нафти, газу та інших горючих корисних копалин. За останніми даними, запаси палива на Землі в перерахунку на умовне паливо складають 13000 млрд т. При середніх витратах 9-10 млрд т умовного палива за рік і середніх темпах приросту виробництва енергії вдвоє за 20 років енергетичний голод нам поки що не загрожує. Але існує об'єктивна межа зростання виробництва енергії додатково до енергії, що одержує людство від Сонця. На сьогодні людство виділяє в навколишнє середовище біля 0,02 % енергії, яка складає радіаційний баланс Землі. Якщо ця доля досягне 1 %, наступить теплова смерть біосфери. Щорічно у світі спалюють до 5 млрд т вугілля, біля 3,2 млрд т нафти і нафтопродуктів. Цей процес супроводжується викидами в атмосферу біля 18 млрд т вуглекислого газу і виділенням у навколишнє середовище 2·1020 Дж теплової енергії. Перехід від мінерального (біопохідного і похідного) палива до атомного та інших альтернативних джерел енергії зменшує хімічне забруднення, але при цьому зростає забруднення теплове. Для замикання робочого циклу атомних електростанцій і охолодження робочої речовини необхідні великі маси води. Теплове забруднення, розсіюючись у водному середовищі, викличе підвищення температури води і, відповідно, сприятливість гідробіонтів до інших забруднювачів; підвищені температури викличуть заміну різноманітних форм водної флори і фауни синьо-зеленими водоростями. При підвищенні температури водним рослинам і тваринам необхідно більше кисню, оскільки розчинність газів у воді при нагріванні зменшується. Теплове забруднення проявляється не тільки по горизонталі, але і по вертикалі. Штучні водосховища і зрошувальні системи стимулюють випаровування на суші і зменшують стоки в моря і океани, тобто суша охолоджується, а гідросфера нагрівається. Для зменшення викидів тепла в навколишнє середовище використовують теплові машини замкнутого типу. Тут робоча рідина після того, як віддала свою енергію в основному циклу у вторинному контурі, охолоджуючись, нагріває воду або пару для опалення, інших побутових чи промислових потреб. Для зменшення теплового забруднення гідросфери встановлені нормативи на теплові викиди. Згідно них кількість тепла, що вноситься в водойми з питною водою та водойми культурного водокористування, не повинна збільшувати температуру води більш ніж на 3 градуси вище максимальної температури у водоймі в літній період. Для рибогосподарських водойм це обмеження складає 3 градуси в літній період і 5 градусів узимку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Теплове забруднення водойм та його наслідки» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
