БУГЛІВ — стоянка доби середнього палеоліту. Розташов. біля с. Буглів Лановецького р-ну Терноп. обл. Відкрита 1989 О.Ситником та М.Левчуком. Досліджувалася Палеолітичною експедицією Ін-ту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України (до 1991 — Ін-т сусп. наук АН УРСР) 1989, 1990, 1992—95. Розкопано понад 300 м2 площі, на якій зафіксовано залишки двох культ. шарів — перевідкладеного пізньоашельського і непорушеного мустьєрського (останній датується 140 тис. р. тому). На досліджених ділянках знайдено кілька тис. крем’яних виробів, серед яких великими серіями представлені нуклеуси, скребла, ножі, скобелі, скребки. Культ. шари залягають на різних глибинах у плейстоценових відкладах і мають відносне геол. датування. Літ.: Ситник О.С. Пізньоашельський комплекс Буглова V. «Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині», 1992, вип. 2. О.С. Ситник.
село Первомайського р-ну), Корабельне (нині село Арбузинського р-ну), Громоклія та ін. Центром паланки був Гард (нині с. Богданівка Доманівського р-ну), де знаходилися кращі рибні заводи запорожців. У Гарді перебувала паланкова старшина та гарнізон прикордонної сторожі. Від ін. паланок Б.п. відрізнялася: а) своєю госп. діяльністю — значним розвитком рибальства та мисливства; лисичники (здобувачі хутра) становили специфічний прошарок нас. паланки, вони мали свій курінний лад, окремого виборного отамана; б) своїм геогр. положенням: висунута найближче до турец. кордону й малозаселена, вона була поза увагою імперських колонізаційно-анексійних проектів; в) тим, що зберігала у своєму устрої чимало архаїчних рис. Б.п. активно підтримувала гайдамацький рух. Літ.: Слабченко М.Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів. «Праці для виучування західноруського та українського права», 1929, вип. 6; Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків, т. 1. К., 1991. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БУГЛІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
