Всеросійський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів. Відбувся 7—9 листоп. (25—27 жовт.) 1917 в м. Петроград (нині м. Санкт-Петербург). З’їзд був скликаний за ініціативи більшовиків, які планували до його початку здійснити збройний заколот й усунути від влади Тимчасовий уряд. На момент відкриття з’їзду там були присутні 649 делегатів, із них: 390 більшовиків, 160 есерів (лівих, правих і центру; див. Партія соціалістівреволюціонерів), 72 меншовики, 27 представників ін. партій. У процесі роботи до з’їзду долучалися нові делегати. Склад делегатів не відображав реальної розстановки політ. сил у радах. Значна перевага більшовиків пояснювалася, перш за все, відсутністю представників рад сел. депутатів, де переважали
есери. Всерос. виконавчий к-т сел. рад висловився проти участі в з’їзді. Як під час виборів делегатів, так і під час роботи з’їзду більшовиками були допущені значні порушення регламенту. Так, на з’їзді не була представлена майже половина 10-мільйонної армії. Під час роботи з’їзду не було обрано мандатну комісію, не існувало спец. перепусток для делегатів, вхід до зали засідань контролювала більшовицька комендатура, стенограма не велася, не зберігалися ні протоколи з’їзду, ні чернеткові записи секретарів, ні мандати, ні особисті анкети учасників з’їзду. Єдиним джерелом інформації про з’їзд були газетні звіти, гол. чин. у більшовицькій пресі. Відбулося два засідання з’їзду. Перше розпочалося з дебатів із приводу повноважень з’їзду. Меншовики та праві есери заявили, що він неправомочний приймати доленосні для країни рішення, що більшовики намагаються захопити владу в обхід інтересів усіх партій і фракцій, представлених у радах. До меншовиків і правих есерів приєдналися ч. меншовиків-інтернаціоналістів та чл. єврейс. партій Бунд і Поалєй Ціон. На знак протесту бл. 70 делегатів залишили з’їзд. Далі було розглянуто питання про владу. На цей час надійшло повідомлення про захоплення Зимового палацу та арешт Тимчасового уряду (див. Жовтневий переворот у Петрограді 1917). З’їзд прийняв (2 — проти, 12 — утрималися) написане В.Леніним звернення «Робітникам, солдатам і селянам!» і проголосив про перехід влади в центрі та на місцях до рад робітн., солдатських і сел. депутатів. На другому засіданні з’їзд розглянув питання про війну і мир, заслухав доповідь В.Леніна та одностайно ухвалив Декрет про мир 1917. Було обговорено земельне питання та прийнято (1 — проти, 8 — утрималися) Декрет про землю 1917. З’їзд ухвалив постанову про утворення робітн.-сел. уряду та затвердив склад РНК. Проти голосували ліві есери, меншовики-інтернаціоналісти та представники Вікжелю (Всерос. виконком залізнич-
471 ДРУГИЙ
472 ДРУГИЙ
ників), які вимагали утворення однорідного соціаліст. уряду з представників усіх соціаліст. партій від есерів до більшовиків. Більшовики використали Д.В.з.р. для узаконення Жовтневого перевороту, встановлення диктатури більшовицької партії. Відтоді ради стали фіктивними органами влади, яка насправді належала єдиній партії — РСДРП(б) — Комуністичній партії Радянського Союзу. Літ.: Второй Всероссийский съезд Советов рабочих и солдатских депутатов. М.—Л., 1928; Минц И.И. История Великого Октября, т. 2. М., 1978; Френкин М. Русская армия и революция. 1917—1918. Мюнхен, 1978. О.Д. Бойко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З’ЇЗД РАД 1917» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
