ЕКЗЕКУТОР (від лат. exsecutio — виконання, провадження до дії) — 1) за рим. правом (див. Рим Стародавній) виконавець вироку суду як щодо майна, так і щодо особи. Поступово термін
почав уживатися тільки в значенні виконання вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін.; 2) у Литов. статуті (див. Статути Великого князівства Литовського) термін «екзекутор» уживано для означення виконавців тестаментів (заповітів) духовних осіб; 3) у Російській імперії Е. називали дрібного чиновника, який відав госп. справами і наглядом за зовн. порядком у держ. установі. Ю.В. Александров, Л.А. Сухих.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕКЗЕКУТОР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
