ГУРЗУФ — с-ще міськ. типу АР Крим, підпорядковане Ялтинській міськраді. Розташов. на Пд. узбережжі Криму (16 км на пд. сх. від Ялти), за 64 км від залізничної ст. Сімферополь, з якою має тролейбусне сполучення. Нас. 11 тис. осіб (1999). Назва, вірогідно, походить від лат. ursus — «ведмідь» (поруч г. Аюдаг — Ведмідь-Гора). Як візант. фортеця Горзувіта згадується з 6 ст. (за часів імп. Юстиніана I). Араби звали місто Горура, а генуезці, які в 13 ст. взяли його під свій контроль, — Орзовіум, Горзовіум. 1475 Г. переходить під владу турків та втрачає попереднє екон. значення. Його основним нас. лишаються греки. 1778 під тиском Російської імперії їх виселено до Пн. Приазов’я. Спустілий Г. заселяють крим. татари, місто вважається власністю хана. Після приєднання Кримського ханства до Рос. імперії (1783) Г. пожалуваний полковнику рос. служби Д.Леслію. Наприкінці 18 ст. м-ко мало 179 жителів. 1808 воно переходить у власність новорос. генерал-губернатора А.-Е.Рішельє. 1823 Г. купив новорос. та бессарабський генерал-губернатор М.Воронцов. З 1834 м-ком володіє сенатор Фундуклей, який 1847 заклав тут виноробний підвал. У 1-й пол. 19 ст. в Г. діяла приватна верф парусних суден. Від 1880-х рр. м-ко починає перетворюватися на курорт. Завдяки зусиллям нового власника — залізничного ділка П.Губоніна Г. на кін. 19 ст. вважався найупорядкованішим із крим. курортів. На 1897 тут мешкало 1557 жителів. За часів української революції 1917—1921 за контроль над м-ком найактивніше змагалися представники кримськотатар. нац. руху, більшовики та білогвардійці. Із встановленням рад. влади Г. потроху повертає собі славу курорту (чому не завадив навіть землетрус 1927). 1925 тут будується піонерський табір-санаторій «Артек». 1929 Г. зараховано до категорії с-щ міськ. типу. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 Г.
окупований гітлерівцями з 7 листоп. 1941 по 16 квіт. 1944. 1944 місц. нас. було депортоване (див. Депортація кримськотатарського народу 1944). Восени 1944 нас. Г. поповнилося переселенцями з Ростовської обл. РРФСР. 1959 у Г. відкрито міжнар. туристський молодіжний табір «Супутник». Наразі м-ко лишається популярним чорномор. курортом. У різні часи тут бували О.Пушкін, А.Міцкевич. Істор. пам’ятка — залишки середньовічної фортеці Гурзувіте (6—15 ст.). Літ.: Воронцов Е.А. Большая Ялта. Краеведческий очерк. Симферополь, 1968; ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУРЗУФ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
