КОБИЛЯНСЬКИЙ Володимир Олександрович (27.09.1895— 10.09.1919) — поет-лірик, перекладач з Буковини. Н. в м. Ясси (Румунія) у багатодітній родині кравця. Вчився у Чернів. г-зії, здав екстерном іспити до вчительської семінарії. Працював учителем Киселівської початкової шк., 1913 — переїхав до Києва, 1919 працював у Гол. книжковій палаті в м. Київ (нині Книжкова палата України). Співпрацював з П.Тичиною та Д.Загулом у Всеукр. держ. вид-ві України. Опублікував зб. «Між лататтям» (1913), «Мій дар» (посмертно, 1920) і переклав понад 100 творів Г.Гейне та Й.-Ф.Шіллера. П. від тифу в м. Київ. Літ.: Романець О. Кобилянський Володимир Олександрович. В кн.: УЛЕ, т. 2. К., 1990; Його ж. «Я Черемошу дух, суворий і свавільний…»: До 100-річчя від дня народження Володимира Кобилянського. «Буковина», 1995, 27 верес.; Дуб Р., Богайчук М. Літературна Буковина. Чернівці, 1997; Павлюк О.М. Буковина. Визначні постаті 1774—1918: Біографічний довідник. Чернівці, 2000; Письменники Буковини другої половини ХIХ — першої половини ХХ ст.: Хрестоматія, ч. 1. Чернівці, 2001. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОБИЛЯНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
