КРЕВЕЦЬКИЙ Іван Іванович (14.10.1883—27.06.1940) — історик, бібліотекар та журналіст. Н. в с. Іванівці (нині село Жидачівського р-ну Львів. обл.). Закін-
чив Львів. ун-т. Від 1909 до 1937 — гол. бібліотекар б-ки Наукового товариства імені Шевченка. Був ред. часописів «Наша школа» (1909—12), «Республіка» (1918—19), «Стара Україна» (1924—25), кер. наук. семінару з укр. військ. історії у Львівському таємному українському університеті (1921—25). Як історик сформувався під впливом свого вчителя М.Грушевського. Згодом належав до державницького напряму в українській історіографії. Автор праць переважно з історії Галичини кін. 18 — поч. 20 ст., особливо періоду революції 1848—49 (див. Революції 1848— 1849 в Європі), змістовних публікацій з історії Наддніпрянської України 17—18 ст., численних есе, історико-публіцистичних нарисів, досліджень з історії укр. науки, бібліотекознавства і бібліографії, преси, мемуаристики, історіографії. Як кер. б-ки НТШ листувався з багатьма діячами укр. науки і к-ри, ці листи становлять собою багатий епістолярій. Під його кер-вом б-ка напередодні Другої світової війни була найповнішою книгозбірнею укр. книг, часописів та ін. друків, а також книжок про Україну іноз. мовами (налічувала до 300 тис. томів книг і рукописів). П. у смт Роздол (нині смт Розділ) Миколаївського р-ну Львів. області. Літ.: Стеблій Ф. Іван Кревецький — вчений і бібліотекар. В кн.: Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди. Матеріали круглого столу. Львів, 1996; Його ж. Іван Кревецький — історик. В кн.: Михайло Грушевський і українська історична наука: Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському: Львів, 24—25 жовтня 1994 р.; Харків, 25 серпня 1996 р.; Львів, 29 вересня 1996 р. Львів, 1999; Його ж. Початки державницького напряму української історіографії: Іван Кревецький. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 7. Львів, 2000; Його ж. Іван Кревецький — історик-державник. Львів, 2003. Ф.І. Стеблій.
етап політ. зближення цих д-в і був спробою примирити їхні інтереси в боротьбі за галицько-волин. землі та об’єднати сили проти агресії рицарів-хрестоносців у Прибалтиці. За умовами унії, вел. кн. литов. Ягайло (польс. король Владислав II Ягелло) взамін за руку Ядвіги, спадкоємиці польс. престолу, зобов’язувався прийняти разом з підлеглим йому язичницьким нас. Литви хрещення за катол. обрядом, використати на користь Польщі свою великокнязівську казну, повернути всі відторгнуті на той час її тер. і, головне, назавжди приєднати до неї землі Литви і Литов. Русі. Реалізація умов К.у. почалася 1386 і одразу ж викликала сильну протидію литов. феодалів, бо тягла за собою ліквідацію держ. суверенітету Литви й перетворення залежних від неї земель
311 КРЕВСЬКА
І.І. Кревецький.
Руїни замку в с. Крево Гродненської обл., Білорусь. Фото початку 21 ст.
Русі на об’єкт феод. колонізації для польс. еліти, якій належала провідна роль в унітарному утворенні. Боротьба литов. боярства, підтримуваного частиною рус. знаті, за рівноправність з польс. стороною завершилася компромісом, оформленим Острівською угодою 1392 і наступними поновленнями актів польс.-литов. унії, але вже за умови визнання за ВКЛ певної політ. автономії. Літ.: Грушевський М. Історія України-Руси, т. 4. К.—Львів, 1907; К., 1993; Kutrzeba S. Unia Polski z Litw. В кн.: Polska i Litwa w dziejowym stosunku. Krak\w, 1914; Halecki O. Dzieje Uniі Jagie»»oЅskiej, t. 1. Krak\w, 1919; Akta unji Polski z Litw 1385—1791. Krak\w, 1932; Paszkiewicz H. O genezie i wartoСci Krewa. Warszawa, 1938; Пичета В.И. Польско-литовские унии. В кн.: Пичета В.И. Белоруссия и Литва в XV—XVI вв. М., 1961; Bardach J. Krewo i Lublin. Z problem\w unji pol-
Кревецький І. «Руська самооборона на галицько-угорськім пограничу 1848—1849». Львів, 1912. Обкладинка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРЕВЕЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
