КРОНЕБЕРГ Іван (Йоган-Християн) Якович (1788—31(19).10. 1838) — учений, педагог, перекладач, літератор. Д-р філософії (1807), чл. Єнського великогерцогського мінералогічного т-ва (1814). Батько А.Кронеберга. Н. в м. Москва в сім’ї священика євангелічного сповідання. 1800— 07 навч. в Галльській школі та Єнському ун-ті в Німеччині. Повернувшись до Російської імперії, від 27 (15) січ. 1814 служив в Експедиції держ. прибутків. 6 січ. 1815 (25 груд. 1814) призначений директором Моск. комерційного уч-ща й понад 3 роки залишався на тій посаді. 1818 нагороджений орденом св. рівноапостольного кн. Володимира 4-го ст. Невдовзі переїхав до Харкова. 1819 став ад’юнктом, наступного року — екстраординарним проф. каф-ри лат. словесності й старожитностей Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет). У цьому ж та наступному роках побачили світ його тлумачний латинсько-рос. словник, «Латин-
ско-российский лексикон» (Харків, 1819—20, т. 1—2; протягом 19-го ст. витримав 8 видань) та посібник «Латинская грамматика» (Харків, 1820). 1821 став ординарним професором. Читав лекції з філософії, естетики, нім. мови, викладав курси антич. пам’яток. Популяризував класичні тексти Квінта Горація Флакка, Марка Туллія Цицерона, Публія Корнелія Тацита та ін. авторів. 1821, 1822—26 та 1831—32 виконував обов’язки декана словесного від-ня. 1826—29 і 1833—36 був ректором Харків. ун-ту, заснував студентську б-ку, піклувався про колекції та музейні фонди ун-ту. Писав наук. розвідки. У різні роки видрукував, зокрема: «О перенесении творений искусства из завоеванных земель в Рим», «О изобилии произведений пластического искусства у греков и о причинах оного» (обидві — 1825), «Взгляд на Древнюю Грецию» (1826), «Илиада» (1826), «Гете и Шиллер» (1827), «Исторический взгляд на эстетику» (1830), «Материалы для истории эстетики» (1830), «Об исторических трагедиях Шекспира и Гетевом “Фаусте”» (1830), «Французская словесность» (1832), «Гораций» (1835), «О изучении словесности» (1835), «Макбет» (1835), «О путях сообщения у древних римлян» (1836), «Древний Карфаген» (1837), «Характеристика древних греков и римлян» (1838). Виступав у місц. пресі (зокрема час. «Украинский журнал»), у журналах «Московский телеграф», «Московский наблюдатель», петерб. місячникові «Журнал Министерства народного просвещения». Працював над трактатом «Основания науки древности». Опублікував кілька збірників своїх авторських матеріалів та перекладів. П. у м. Харків. Посмертно в ж. «Отечественные записки» були обнародувані його нарис «Исторические пьесы Шекспира» (1841, № 11) та стаття «О ходе искусства у древних народов и об истреблении и сохранении памятников древнего искусства» (1844, № 4). Тв.: Об обрядах и обычаях древних римлян. Х., 1818; Амалтея, или собрание сочинений и переводов, относящихся к изящным искусствам и древней классической словесности, ч. 1—2. Х., 1825—26; Брошюрки, № 1—
10. Х., 1830—33; Минерва, ч. 1—4. Х., 1835; Письма. «Московский наблюдатель», 1838, № 5, 9; Латинско-русский и русско-латинский лексикон, с полным объяснением свойств и значений каждого слова, с показанием собственных имен древней географии и мифологии. М., 1870. Літ.: Харьковский календарь на 1886 г. Х., 1885; Кронеберг Иван Яковлевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903; Багалей Д.И. Опыт истории Харьковского университета, т. 2. Х., 1904; Историкофилологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805—1905). Х., 1908; Цявловский М. Эпигоны декабристов. «Голос минувшего», 1917, № 7—8; Пархоменко М. В поисках реализма: Из истории украинской эстетической мысли. «Дружба народов», 1965, № 12; Каменский З.А. Русская эстетика первой трети XIX в. В кн.: Русские эстетические трактаты первой трети XIX века, т. 2. М., 1974; Коганов И. Иван Кронеберг и его «Брошюрки». В кн.: Альманах библиофила, вып. 5. М., 1978; Яценко М.Т. Питання реалізму і позитивний герой в українській літературно-естетичній думці першої половини ХIХ ст. К., 1979; Корж Н.Г., Луцкая Ф.И. Из истории классической филологии в Харьковском университете. «Вісник Харківського університету: Філологія», 1980, вип. 13, № 193; Турчин В.С. Эпоха романтизма в России. М., 1981; Белинский В.Г. Собрание сочинений, т. 9. М., 1982; Федченко П.М. Літературна критика на Україні першої половини XIX ст. К., 1982; Ходанен Л.А. Кронеберг Иван Яковлевич. В кн.: Русские писатели: 1800— 1917, т. 3. М., 1994; Яценко М.Т. Кронеберг Іван Якович. В кн.: УЛЕ, т. 3. К., 1995. П.Г. Усенко.
зображенням на ній спочатку 4-х (до 1780), потім 3-х корон на Андріївському хресті; була майже повним відповідником старого бельг. альбертусталера 17 ст. (29,48 г срібла 866-ї проби). Завдяки своїй пробі здобула вищий від альбертусталера курс — від 2 флоринів 12 крейцерів до 2 флоринів 42 крейцерів (1800). Від 1755 до 1789 карбувалася в Бельгії (Антверпен, Брюгге) замість дукатона, з 1783 до 1798 — у Відні, з 1793 до 1797 — у Кремніці (нині у Словаччині) та ін. монетних дворах монархії (зокрема в Гюнцбурзі, нині у Німеччині та Празі, нині в Чехії), з 1786 до 1800 як crocione («хрестовик») — у Мілані (Італія). Поступово її карбування було налагоджено в пд. німецьких державах — Баварії, Вюртемберзі, Бадені та Гессен-Дармштадті (нині земля Гессен, Німеччина) і продовжувалося аж до запровадження Монетного союзу 1857 (див. Австрійська валюта). К. був поширений на Буковині та в Галичині до 1880-х рр. Він дорівнював 132 крейцерам і мав більшу на 12 крейцерів ціну за конвенційний талер (28,06 г срібла 833-ї проби; див. Конвенційна система). Літ.: Szaivert E. Mhnzkatalog _sterreich. Von 1740 (Maria Theresia) — 1990. Aktuelle Marktpreise in `S. Augsburg, 1991; Krause Ch./Mishler C. Standard world coins: 1701—1800. Iola— Wisconsin, 1994; Probszt G. _sterreichische Mhnz- und Geldgeschichte: Von den Anf@ngen bis 1918. In 2 Teilen. 3. Aufl. Wien—K`ln—Weimar, 1994; Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 — перша третина 19 ст.). Чернівці, 1997. О.Д. Огуй.
4
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кронеберг Іван» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
