КУБАЛЯ Людвік (09.09, за ін. даними, 04.09.1838—30.09.1918) — історик, дослідник історії Речі Посполитої 17 ст. Дійсний чл. краківської Акад. мист-в (1903), дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Кам’яниця на Лемківщині в сім’ї заможного дідича. Мати — пані П’ясецька з Тарнова (нині м. Тарнув, Польща). Навч. спочатку в г-зії Нового Сонча (нині м. Нови-Сонч в Польщі), а потім — у г-зії св. Анни в Кракові. Освіту продовжив на правничому ф-ті Краківського ун-ту. Входив до складу гуртка, чл. якого був також Л.Гумпльович (у майбутньому відомий діяч єврейс. руху, соціолог і письменник, проф.). 1858 вчився у Віденському ун-ті. 1861 повернувся до Кракова. Став одним з ватажків польс. студентського руху в Галичині, прихильником заг. повстання поляків проти влади Австрії, Пруссії та Російської імперії. Належав до таємного Краківського к-ту. За це 1864 отримав покарання — 5 років ув’язнення в замку Йозефштадт у Чехії. У тюрмі студіював В.Шекспіра і писав драми про козац. війни. Наприкінці 1866 був помилуваний австрійс. імп. Францем-Йосифом I. По звільненні через рік склав докторат. Невдовзі, після відкриття каф-ри історії Польщі в Краківському університеті, подав свою кандидатуру на посаду професора цієї каф-ри, однак потім, з огляду на свої демократ. й романтичні (див. Романтизм) уподобання та незгоду з позитивістським напрямом істор. думки (див. Позитивізм в історичній науці) представників краківської істор. школи, відмовився від академічної кар’єри в Кракові й переїхав до Львова. Працював там заст. учителя г-зії ім. ФранцаЙосифа. 1873 почав публікувати історичні нариси в «Gazeti Lwowskiej» та її додатку —
«Przewodniku naukowemu i literackiemu». 1874—75 викладав у Золочівській г-зії. Потім знову повернувся до роботи в г-зії ім.Франца-Йосифа, водночас з 1883 і до кінця життя керував приватною львів. б-кою Павловських. Не раз подавав свою кандидатуру на різні посади у Львів. ун-ті (нині Львівський національний університет) та міськ. архіві, однак його численні й впливові критики-позитивісти шкодили його працевлаштуванню. Від 1884 — чл.-кореспондент краківської Акад. мист-в (з 1903 — дійсний чл.). У різні роки був: президентом літературно-мистецького т-ва, чл. фонду підтримки вдів і сиріт літераторів і митців, організатором 1-го з’їзду літераторів і журналістів у Львові (1894), чл. «Macierzy szkolnej», віце-президентом Галицької крайової виставки 1894, президентом Товариства шанувальників історії Львова (1906). У верес. 1918 з нагоди його 80-річчя у Львівському ун-ті відбулася урочиста академія, а його заслуги були відзначені докторатом honoris causa цього ун-ту. Публікував свої праці в підбірках, названих «Szkicу historyczny». Досліджував епоху Владислава IV Ваза та Яна ІІ Казимира Ваза (серія 1 і 2, 1880; 2-ге вид. 1881, 5-те — 1923; серія 3: «Wojna moskiewska», 1910; серія 4: «Wojna szwedzka w roku 1655 i 1658», 1914; серія 5: «Wojna brandenburska i pok\j oliwski», 1922). За неточність та використання непевних джерел його «Szkicy historyczny» були піддані критиці (М.Бобжинський, О.Гурка), утім вони користувалися великим читацьким успіхом завдяки колоритному стилю. Ін. зацікавлення К. відображені у працях: «Stanis»aw Orzechowski i wp»yw jego na rozw\j i upadek Reformacji w Polsce» (1870, 2-ге вид. 1906), «Jerzy OssoliЅski» (т. 1—2, 1883) та «Handel i przemys» za czas\w Stanis»awa Augusta» (1872). На 2-му з’їзді польс. істориків (1890) він виступив з рефератом «O wydawnictwe уr\del historycznych XVII wieku». П. у м. Львів. Похований на Личаківському цвинтарі. Посмертно зібрання його творів під назвою «Dzie»a» (т. 1— 2) виходило друком 1923—24.
На матеріалах його книг Г.Сенкевич написав свої романи «Вогнем і мечем», «Потоп» і «Пан Володийовський». Літ.: Barycz H. Ludwik Kubala, historyk XVII wieku. В кн.: Barycz H. WСr\d gaw“dziarzy, pami“tnikarzy i uczonych galicyjskich, t. 2. Krak\w, 1963; Kubiak A. Badania nad dziejami wojskowoСci w tw\rczoСci Ludwika Kubali. В кн.: Studia z dziej\w polskiej historiografii wojskowej, t. 1. PoznaЅ, 1975; Чорновол І. Військова історія Людвіка Кубалі. «Львівська газета», 2005, № 176 (742), 30 верес. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУБАЛЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
