КУЗНЕЦОВ Степан Матвійович (1891—15.01.1938) — парт. і рад. діяч, чл. політбюро ЦК КП(б)У (черв. 1921 — листоп. 1923). Н. в с. Домашня (нині село Нижегородської обл., РФ) в сел. родині. Закінчив 3 класи церковно-приходської школи. Потім змушений був працювати: влітку пастухом, а в холодну пору року — пом. майстра-тесляра, навчився теслярської справи. 1914 переїхав до Нижнього Новгорода. Влаштувався теслею в суднобудівному цеху Сормовського з-ду (м. Нижній Новгород). 1915 став чл. РСДРП(б). Після Лютневої революції 1917 був головою Сормовської ради, заст. голови виконавчого к-ту Нижегородської губернської ради робітн., сел. і солдатських депутатів. Від серп. 1919 — голова Нижегородської міської ради. Водночас від січ. 1920 — голова Нижегородського губернського к-ту РКП(б). Зарекомендував себе вправним господарником і здібним апаратником-управлінцем. Працював разом з В.Молотовим, брав участь у «червоному терорі», ініційованому в Нижньому Новгороді Л.Кагановичем. Від серп. 1920 працював в УСРР. Спочатку був головою виконавчого к-ту Миколаїв. губернської ради, потім, наприкінці літа 1921, став головою Харків. міської ради, згодом працював головою Харків. губернського виконкому. Від 14 груд. 1921 (і до 12 трав. 1924) — чл. ЦК КП(б)У. Від 23 трав. 1922 (і до 4 квіт. 1923) — чл. політбюро ЦК КП(б)У. 1923—26 — нар. комісар фінансів УСРР, чл. колегії нар. Комісаріату фінансів СРСР. Брав участь у формуванні бюджетів УСРР та СРСР, виступав за збільшення держ. видатків на потреби УСРР із загальносоюзного бюджету, але
невдало. Від 6 груд. 1925 (і до 20 листоп. 1927) — чл. ЦК КП(б)У. 1926 — 5 трав. 1929 — заступник нар. комісара фінансів СРСР. Від 5 трав. 1929 — голова Сибірського крайвиконкому (м. Новосибірськ у РФ). 1930—31 — заст. голови Держплану при РНК СРСР. 1931 — трав. 33 — заст. голови управління Китайс. Чанчуньської залізниці. Від 1 черв. 1935 — голова Сталінградського крайвиконкому. Делегат IX, XI, XII, XV, XVI з’їздів РКП(б)—ВКП(б), V, VI, VII конференцій КП(б)У. 29 черв. 1937 в ході чергових сталінських репресій (див. «Єжовщина») був заарештований. За вироком Військ. колегії Верховного суду СРСР, яка керувалася підписаним 7 груд. 1937 Й.Сталіним, В.Молотовим та А.Ждановим «Списком лиц, подлежащих суду Военной коллегии Верховного суда Союза ССР. Сталинградская область», засуджений до смерті. Страчений. Реабілітований 1956. Літ.: Лозицький В.С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918—1991). К., 2005; Степан Матвеевич Кузнецов. Web: Нижегородские градоначальники (http://www.admgor.nnov.ru/references/mayor/kuznecov.htm); Кузнецов Степан Матвеевич. Web: Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 (http:// www.knowbysight.info/KKK/ 06042.asp). В.Ю. Васильєв.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кузнецов Степан Матвійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
