МАЛОРОСІЙСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО. Уперше чутки про його існування поширилися серед декабристів (див. Декабристів рух), які на допитах 1826 у Слідчій комісії в СанктПетербурзі (кн. С.Волконський, С.Муравйов-Апостол, П.Пестель, О.Бестужев-Рюмін, В.Давидов та ін.) свідчили, що про це вони нібито «чули від інших людей». Для перевірки цієї інформації на початку лютого 1826 до С.-Петербурга було доставлено колиш. членів полтав. масонської ложі «Любов до істини» (див. також Масонство) С.Кочубея, Д.Алексєєва і В.Лукашевича, хоча ложа припинила свою діяльність згідно з указом уряду ще в березні 1819. Оскільки обшуки в них нічого підозрілого не виявили, то С.Кочубея і Д.Алексєєва було відпущено 21 березня 1826 без наслідків, а В.Лукашевича допитано. Останній у відповідях на запитання і на очних ставках в Слідчій комісії (13, 17, 27, 28 лютого та 3, 13 травня 1826) рішуче заперечував факт існування М.т.т. і свої особисті зв’язки з польс. патріотичними орг-ціями. Слідча комісія записала у своєму щоденнику про перші допити В.Лукашевича: «У відповідях здавався не відвертим і навіть суперечив сам собі», хоча визнав своє входження до полтав. масонської ложі й те, що знав про існування таємних т-в у Росії та Польщі, але до них не вступав. Слідство встановило, що В.Лукашевич відкинув пропози-
цію кн. С.Волконського і С.Муравйова-Апостола стати членом Пд. т-ва, попередивши їх про можливі переслідування. В.Лукашевич також заперечив свідчення С.Муравйова-Апостола про їх дискусію на тему щодо встановлення респ. правління в Росії та нагадав, що співрозмовника-декабриста цікавили тоді лише його можливі зв’язки з поляками. Фактично слідство з приводу чуток про заснування в Малоросії таємного т-ва зайшло в глухий кут, а тому Слідча комісія постановила, що звинувачувати В.Лукашевича у створенні М.т.т. «нема ніяких підстав». В.Лукашевич був звільнений, однак його вже не обрали маршалком Переяслав. повіту, адже ним він був 1812— 26, а далі (до 1832) він перебував під наглядом поліції, мешкаючи у своєму маєтку в Борисполі. У своїх спогадах діловод Слідчої комісії О.Боровков підтвердив розмови, що нібито «Малоросійське товариство намагалися створити із членів масонської ложі в Полтаві Новіков і Лукашевич та передбачали, що його метою буде незалежність Малоросії, але мріяти про товариство припинили — його не існувало». Питання про можливість існування М.т.т. і стан дослідження документів піднімалося в час підготовки і відзначення 100-літнього ювілею повстання декабристів (1925). Ювілейні видання рясніли повідомленнями про «українських декабристів», що й спонукало дослідників до пошуків документів на підтвердження чуток про М.т.т., але їх не виявлено. Так, С.О.Єфремов робив припущення, що товариство могло існувати, але вважав, що воно «не закінчило організаційної роботи і не встигло розгорнути діяльності». На основі дослідження документів І.Рибаков і Т.Слабченко також аргументовано відкинули тезу про діяльність М.т.т. Революційні, самостійницькі ідеї відродження державності України могли існувати, але вони не виявлені оформленими в програмах і завданнях певних орг-цій. Створення і діяльність М.т.т. не підтверджується джерелами. Дж.: Александр Дмитрович Боровиков и его автобиографические
записки. «Русская старина», 1898, ч. 3, ноябрь; Восстание декабристов, т. 16. М., 1986. Літ.: Єфремов С. Масонство на Україні. «Наше минуле», 1918, ч. 3; Рибаков І. 1825-й рік на Україні. «Україна», 1925, № 6; Слабченко Т. До історії «Малороссийского общества». Там само; Ляпіна О. Декабристи в Україні чи українські декабристи: історіографія проблеми. В кн.: Проблеми історії України ХIХ — початку ХХ ст., вип. 3. К., 2001; Тисяча років української суспільно-політичної думки, т. 5, кн. 1. К., 2001. І.І. Глизь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЛОРОСІЙСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
