«МАЛОРОССИЙСКИЙ РОДОСЛОВНИК» — генеалогічна збірка В.Модзалевського, що містить понад 200 родовідних розписів укр. козацько-старшинських та поміщицьких родів Чернігівщини, які походили з козацької верстви. Оcн. джерелами «М.р.» були архівні матеріали Департаменту герольдії в Санкт-Петербурзі та особисті приватні архіви. Упорядник включив до збірки інформацію про службовий і майновий стан представників родів, а також відомості ін. характеру. 1908—14 в Києві було надруковано 4 томи праці. Матеріали до 5-го тому тривалий час зберігалися у фондах Бібліотеки національної України імені В.Вернадського. 2004 спільними зусиллями Українського генеалогічного і геральдичного товариства, Інституту історії України НАН України та Ін-ту рукопису НБУВ за матеріалами В.Модзалевського було здійснено видання вісьмох
482 МАЛУША
розписів українських козацькостаршинських родів, зокрема: Тимошенків, Томар, Трощинських, Турковських, Фаїв та ФаївЗеневичів, Фененків, Ханенків, Ходолеїв, Ходотів. У наступних випусках — 4-му і 5-му — були оприлюднені родоводи Холодовичів, Чарнишів, Черняків, Чесноків, Чуйкевичів, Шаул, Шендюхів, Шираїв, Шрамченків, Шуб, Шумів, Яворських, Якимовичів-Кожуховських (див. Якимовичі), Якубовичів. Дж.: Модзалевский В. Малороссийский родословник, т. 1—4. К., 1908—14; Його ж. Матеріали до «Малоросійського родословника», вип.1: Томари. К., 1996; Його ж. Малороссийский родословник, т. 5, вип. 3—5. К.—СПб., 2004. Літ.: Белоконь С.И. Генеалогические материалы в архиве В.Л. Модзалевського. В кн.: Археографический ежегодник за 1979 г. М., 1981; Вспомогательные исторические дисциплины: Историография и теория. К., 1988. О.О. Ковалевська.
К. Мальт-Брун.
прихід Страшного Суду. Досить швидко згуртував навколо себе значну кількість послідовників й очолив новоутворену секту релігійну, що була названа його ім’ям. Наприкінці 1889 секта набула значного поширення й охопила до 15 штундистських общин різних повітів Київської губернії, а з часом поширилася й у Херсонській губернії та Харківській губернії. 1891 за розпорядженням властей М. був оглянутий лікарями, визнаний божевільним і поміщений у Кирилівську лікарню в Києві. 1905 був переведений до Казанської лікарні св. Миколая. За указом від 17 квітня 1905 повернувся на Батьківщину, де отримав можливість зближення з відомим послідовником толстовства І.Трегубовим. Опинившись під істотним ідеологічним впливом толстовства (див. Л.Толстой), М. став проповідувати тихе та мирне життя. Літ.: Кальнев. Русские сектанты, их учения, культ и способы пропаганды. Одесса, 1911; Булгаков С.В. Православие. Праздники и посты. Богослужения. Требы. Расколы, ереси, секты. Противные христианству и православию учения. Западные христианские вероисповедания. Соборы Восточной, Русской и Западной церквей (Из «Настольной книги для священно-церковно-служителей»). М., 1994. О.О. Крижановська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««МАЛОРОССИЙСКИЙ РОДОСЛОВНИК»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
