МЕДЕНИЦЯ — назва 1533—1989 смт Меденичі. МЕДЕНИЧІ (до 1533 — Меденичі, до 1989 — Медениця, від 1989 — Меденичі) — с-ще міськ. типу Дрогобицького р-ну Львівської області. Розташоване в Передкарпатті, на берегах р. Літнянка (прит. Дністра), за 20 км від залізничної ст. Дрогобич. Нас. 3,4 тис. осіб (2004).
578 МЕДЖИБІЖ
Уперше згадується 1395 у документах короля польс. і верховного кн. литов. Владислава II Ягайла. Назва походить від заняття нас. бортництвом. Відоме зображення 3-х вуликів на печатці М. 15—16 ст.
міськ. типу від 1940. Райцентр у складі Дрогобицької області (1940 —41, 1944—59), Львів. обл. (21 травня — 23 вересня 1959). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 М. були окуповані гітлерівськими військами від 2 липня 1941 до 5 серпня 1944, входили до складу Генеральної губернії. На прилеглих до селища територіях діяли рад. партизанс. загони й підпільні групи, формування Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Пам’ятки історії та к-ри: Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дерев’яна, 1644), дзвіниця (дерев’яна, 1644). Літ.: Siownik geograficzny Krylestwa Polskiedo i innych krajyw siowiacskich. 1885, t. 6; ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 3. К., 1986; Івченко А. Містечка України: Довідник. К., 2000. О.В. Андрощук.
Меджибіж. Свято-Троїцький костьол. Фото 2008.
Меденичі. Церква Успіння Пресвятої Богородиці. 1644. Фото початку 21 ст.
Меджибіж. Замок. Гравюра кінця 19 ст.
У 13 ст. М. входили до Галицько-Волинського князівства. З середини 14 ст. — центр Меденицького ключа, що належав до Самбірської королівської економії Перемишльської землі. За даними ревізій 1682 у М. налічувалось «різних халуп осілих... 140, бровар, млин, корчма». 1648—76 населення М. активно підтримувало дії козац. військ, 1670—80 — брало участь в антифеод. виступах. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. ввійшли до числа держ. маєтностей Австрії. 1848 в селищі налічувалося 475 дворів. 1868 М. придбала компанія землевласників Йосифа і Маврикія Колішерів. Після розпаду Австро-Угорщини (1918) поселення ввійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 1919—39 належало Польщі. Від 1939 — у складі УРСР.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЕДЕНИЦЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
