МЛАКОВИЙ (Дзуль, Джуль) Михайло Петрович (1895—09.07. 1976) — прозаїк, публіцист. Н. в м. Тростянець. Брав участь у Першій світовій війні як воїн 2-го Запоріз. полку, потім — курсант старшинської школи Української Галицької армії. Учасник Другого Зимового походу Армії УНР 1921. Закінчив Ін-т політ. економії (Київ—Харків, 1921—28). За освітою — інженер-економіст. Працював учителем нім. мови і руханки у київ. семирічці. 11 разів був заарештовуваний, востаннє — наприкінці 1937 в Харкові. Засланий на Колиму (Севвостлаг НКВС СРСР). Справу закрито 11 січня 1940, звільнений 1 квітня. Живучи в нестерпних умовах, син М.Млакового Славко захворів на туберкульоз і помер у лікарні. 1943 М. виїхав з дружиною (літ. псевд. — Олена Звичайна) до Німеччини, перебував у таборі ДП в Ляндеку (Австрія). Звернувся з відкритим листом до Г.Джонсона, Е.Коттон та Ф.Жоліо-Кюрі з закликом повернути Сталінську премію «за зміцнення миру між народами» або відвідати Колиму самим («Наш вік» (Канада), 1951, ч. 10, 27 жовтня). 1952 переїхав до США. Дав інтерв’ю «My Three Years in Red Prison» («Boston Evening Globe», 1953, 30 квітня). Автор кіносценарію «Горить Колима» (1960), спогадів «Про похід на Крим української армії» та про «Старшинську школу УГА», а також численних статей. Спільно з дружиною написав повість «Ворог народу» (2 т. Лондон, 1966, перша нагорода на літ. конкурсі Укр. літ. фонду ім. І.Франка в Чикаго 3 грудня 1967). Лишив статті про русифікацію України («Промінь», 1948, 20 жовтня; «Самостійна Україна», 1954, ч. 5—6), акцію М.Летро-
кера на могилі С.Петлюри з приводу 30-річчя виправдання його вбивці («Свобода», 1959, ч. 55, 21 березня) та про М.Хвильового («Визвольний шлях», 1970, квітень). Виступив у справі заяви 35 українців — співробітників амер. високошкільних закладів, що домагалися самоуправи для Комуніст. партії України («Народна воля», 1968, ч. 28, 11 липня; «Гомін України», 1969, ч. 20, 10 травня; ч. 21, 17 травня). Родинний архів (48 тек), що містить документи Спілки укр. науковців, літераторів і мистців табору ДП в Ляндеку (1947—50, 70 с.) та листування (1947—84, теки 23—41), зберігається у НТШ у Нью-Йорку. Літ.: «Свобода», 1976, ч. 133, 16 липня; Крупський К. Світлій пам’яті Михайла Млакового. «Свобода», 1976, 1 вересня; Боднарук І. Олена Звичайна і Михайло Млаковий. «Свобода», 1985, ч. 144, 31 липня. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МЛАКОВИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
