НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — 1) державно-територіальне утворення, що склалося в 1-й пол. 12 ст. у процесі формування Чернігово-Сіверської землі навколо одного з її другорядних центрів — Новгорода-Сіверського. Територіальне ядро Н.-С.к. охоплювало середню течію Десни (прит. Дніпра). У деякі періоди новгород-сіверські князі володіли також волостю В’ятичі (літописна назва пд. частини племінної території в’ятичів), Стародубом, Путивлем, Посем’ям з Курськом і Рильськом. У літературі поширена думка, що Н.-С.к. утворилося одразу після Любецького з’їзду 1097 внаслідок поділу «отчини» кн. Святослава Ярославича між його трьома синами і що першим новгородсіверським князем був кн. Олег Святославич. Проте ця гіпотеза не знаходить підтвердження у писемних джерелах. Першим відомим із літописів володарем Н.-С.к. був кн. Святослав Ольгович; Новгород-Сіверський уперше згадується серед його володінь під 1141. Коли цей князь перейшов до Чернігова (1157), то віддав Новгород-Сіверський своєму племінникові кн. Святославу Всеволодичу. Останній, захопивши 1164 Чернігів, віддав Н.-С.к. кн. Олегові, синові кн. Святослава Ольговича. Після смерті кн. Олега Святославича (1180) князівство перейшло до його брата кн. Ігоря Святославича, який правив у Новгороді-Сіверському до 1198, а потім посів черніг. стіл. Аналіз руху князів із роду Ольговичів з одного міста в інше дає підстави стверджувати, що від 1160-х рр. за Новгородом-Сіверським закріпився статус другого за значенням стола в Чернігово-Сіверській землі. Історія Н.-С.к. від кінця 12 ст. і аж до 2-ї пол. 14 ст. майже не відображена у писемних джерелах. Є припущення, що в 1-й третині 13 ст. Новгород-Сіверський втратив свою провідну роль і поступився
нею Курську. Втім, значне муроване буд-во в Новгороді-Сіверському наприкінці 12 — поч. 13 ст. наводить на думку про збереження ним свого політ. значення. Згадки новгород-сіверських князів у Любецькому синодику дають підставу вважати, що в 13 — 1-й пол. 14 ст. в Н.-С.к. продовжували володарювати представники Ольговичів. Після монголо-татарської навали вони, як і ін. чернігово-сіверські князі, визнали владу ханів Золотої Орди. У 1360-ті рр. Н.-С.к. увійшло до Великого князівства Литовського. Ймовірно, вел. кн. литов. Ольгерд одразу передав князівство своєму синові Дмитру-Корибуту Ольгердовичу (уперше згадується як новгород-сіверський князь під 1386/87). 1393 вел. кн. литов. Вітовт відібрав його володіння і передав їх кн. Федору Любартовичу як компенсацію за його волин. «отчину». У 1420-х рр. Н.-С.к. увійшло до володінь Свидригайла Ольгердовича (який титулувався князем чернігівським) і таким чином припинило існування. У 1440-х рр. Новгород-Сіверський з округою перейшов під безпосередній контроль великого князя литовського. Літ.: KuczyЅski S. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rzdami Litwy. Warszawa, 1936; Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в Х — первой половине ХIII вв. М., 1977; Коваленко В.П., Моця А.П. Новгород-Северский в Х—ХII вв. В кн.: Новгороду-Северскому — 1000 лет. Чернигов—Новгород-Северский, 1989; Русина Е.В. Владельческая принадлежность Новгорода-Северского в ХIV—ХVI вв. Там само; Зайцев А.К. Черниговское княжество Х—ХIII вв. М., 2009.
ня до 1523, коли був ув’язнений у Москві. Літ.: KuczyЅski S. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rzdami Litwy. Warszawa, 1936; Русина Е.В. Владельческая принадлежность НовгородаСеверского в ХIV—ХVI вв. В кн.: Новгороду-Северскому — 1000 лет. Чернигов—Новгород-Северский, 1989; Її ж. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998; Кром М.М. Меж Русью и Литвой: Пограничные земли в системе руссколитовских отношений конца XV — первой трети XVI в. М., 2010. Д.Я. Вортман.
2) удільне князівство із центром у Новгороді-Сіверському, що існувало в 2-й пол. 15 — на поч. 16 ст. спочатку в складі ВКЛ, потім (із 1500) — Великого князівства Московського. Територіально охоплювало землі в середній течії Десни і було значно менше, ніж Н.-С.к. 12 ст. Виникло бл. 1454, коли Новгород-Сіверський був переданий у володіння кн. Іванові Дмитровичу Шем’ячичу (див. Шем’ячичі), а пізніше був успадкований його синами — спочатку кн. Семеном Івановичем, потім кн. Василем Івановичем
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
