ОРДЕНИ СРСР — особливі знаки вирізнення, атрибути д-ви, вищі відзначення в системі державних нагород СРСР поряд із медалями і почесними званнями за видатні трудові заслуги, заслуги в захисті й обороні СРСР, розвитку дружби і співробітництва між народами, зміцненні миру та ін. заслуги перед рад. д-вою і сусп-вом (стаття 1 «Загального положення про ордени, медалі і почесні звання СРСР» Указу Президії ВР СРСР від 3 липня 1979). Засновані відповідно до Конституції СРСР як відзнаки за суспільно-корисну працю, визначали становище людини в рад. сусп-ві. Перший рад. орден — Червоного Прапора орден — затверджений Всерос. ЦВК 16 вересня 1918 («Собрание узаконений РСФСР», 1918, № 69, стаття 742) для нагородження громадян, які виявили особливу хоробрість та мужність у боротьбі за владу рад. Бойові ордени засновано 1920—21 і в ін. рад. республіках. Нагородження ними припинилося з 1 серпня 1924 після затвердження загальносоюзного ордена Червоного Прапора. Для нагородження за трудові досягнення і подвиги 8-й Всерос. з’їзд рад 28 грудня 1920 заснував орден Трудового Червоного Прапора РСФРР («Собрание узаконений РСФСР», 1921, № 1, стаття 7). Ордени такої назви заснували й ін. республіки, нагородження ними припинилися після затвердження загальносоюзного Трудового Червоного Прапора ордена. Згідно з Конституцією СРСР 1936 (стаття 49) право заснування О. СРСР та нагородження ними надано Президії ВР СРСР. Нагородження багатодітних матерів орденом «Материнська слава» відбувалося за уповноваженням Президії ВР СРСР і від її
імені президіями ВР союзних та автономних республік. За час існування СРСР засновано 19 О. СРСР (подано в хронологічній послідовності): Червоного Прапора (1 серпня 1924); Трудового Червоного Прапора (7 вересня 1928); Леніна орден, Червоної Зірки орден (6 квітня 1930); «Знак Пошани» (25 листопада 1935); Великої Вітчизняної війни орден 1-го і 2-го ст. (20 травня 1942); Суворова орден 1-го, 2-го і 3-го ст., Кутузова орден 1-го і 2-го ст.; Олександра Невського орден (29 липня 1942); Кутузова орден 3-го ст. (8 лютого 1943); Богдана Хмельницького орден 1-го, 2-го і 3-го ст. (10 жовтня 1943); «Перемоги» орден — вищий воєнний орден, орден «Слави» 1-го, 2-го і 3-го ст. (8 листопада 1943); Ушакова орден 1-го і 2-го ст., Нахімова орден 1-го і 2-го ст. (3 березня 1944); орден «Мати-героїня», орден «Материнська слава» 1-го, 2-го та 3-го ст. (8 липня 1944); Жовтневої революції орден (31 жовтня 1967); Дружби народів орден (17 грудня 1972); Трудової Слави орден 1-го, 2-го і 3-го ст. (18 січня 1974); орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 1-го, 2-го і 3-го ст. (28 жовтня 1974). Кожен з орденів мав свій статут, опис і зразки ордена, затверджувані Президією ВР СРСР. Документи містили визначення особливих заслуг, за які проводилися нагородження, встановлювали порядок нагородження, носіння нагород, права й обов’язки нагороджуваних, пільги та ін. правила. Найвищі ступені відзнак СРСР: звання Герой Радянського Союзу, звання Герой Соціалістичної Праці, звання «Місто-Герой», звання «Фортеця-Герой», звання «Мати-героїня». Герою Рад. Союзу вручали: найвищу нагороду СРСР — орден Леніна, особливу відзнаку — медаль «Золота Зірка», грамоту Президії ВР СРСР; Герою Соц. Праці — орден Леніна, особливу відзнаку — золоту медаль «Серп і молот», грамоту Президії ВР СРСР. Для обох звань передбачувалися повторні нагородження. При присвоєнні звання «Місто-Герой» і «Фортеця-Герой» вручалися найвища нагорода СРСР — орден Леніна, особлива відзнака — медаль «Золота Зірка», грамота Президії ВР
СРСР. У місті встановлювався обеліск із зображенням ордена Леніна, медалі «Золота Зірка», текстом указу Президії ВР СРСР про присвоєння звання. Матерям, удостоєним звання «Матигероїня», вручалися орден «Мати-героїня» і грамота Президії ВР СРСР. Літ.: Лобода В.Ф., Каргальцев И.И. Ордена и медали СССР. М., 1950; Русские и советские ордена. М., 1977; Загальне положення про ордени, медалі і почесні звання СРСР (затверджене Указом Президії ВР СРСР 3 липня 1979 р.). Б/м, б/р; Ордени і медалі Союзу РСР. К., 1982; Кузнецов А.А. Ордена и медали России. М., 1985; Нагороди України: Історія, факти, документи, т. 1—3. К., 1996; Кузнецов А. Энциклопедия русских наград. М., 2001; 100 великих наград. М., 2002. Я.О. Іщенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОРДЕНИ СРСР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
