Посередництво комерційних банків при операціях з іноземною валютою
Під іноземною валютою розуміється як власно іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебу-вають в обігу та є законними платіжними засобами на території від-повідної держави, так і платіжні документи та інші цінні папери, ви-ражені в іноземній валюті або монетарних металах. Під валютними операціями розуміються операції, пов’язані з пере-ходом права власності на валютні цінності, з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням за-боргованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, та операції, пов’язані з ввезенням (вивезенням), переказуванням і пере-силанням на територію України або за її межі валютних цінностей. Валюти розрізняють за двома ознаками: 1) конвертованістю: • вільно конвертована; • неконвертована; 2) строковістю: • касова, або операція спот, при якій розрахунки між продавцем і покупцем валюти здійснюються не пізніше, ніж на другий робочий день після укладення угоди; • строкова, або форвардна угода, що передбачає розрахунок між продавцем та покупцем валюти не раніше, ніж через два робочі дні після її укладення за курсом, зафіксованим в угоді. Під торгівлею валютою розуміють купівлю-продаж іноземної валюти за національну або інші конвертовані валюти. Купівля та продаж іноземної валюти здійснюється на валютному ринку. При цьому тут складається така система взаємовідносин: • між комерційними банками та їх клієнтами у даній країні; • між комерційними банками однієї і тієї ж країни; • між комерційними банками різних країн; • між комерційними та центральними емісійними банками; • між центральними емісійними банками. У першій ланці з цих сфер валютного ринку ведеться роздрібна торгівля іноземною валютою, а в решті — оптова торгівля. Торгівля валютою може здійснюватись комерційними банками на комісійних засадах або за власний рахунок. Більш складним різновидом форвардної угоди є угода своп, що укладається між банками і дозволяє їм тримати свою валютну пози-цію закритою, тим самим запобігаючи ризику зміни курсу валюти. Валютна позиція банку — це співвідношення (різниця) між су-мою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Валютна позиція банку буває відкритою і закритою. Валютна позиція називається закритою, якщо сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалан-сових зобов’язань у кожній іноземній валюті, а відкритою, — якщо сума активів та позабалансових вимог не збігається із сумою балан-сових і позабалансових зобов’язань.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Посередництво комерційних банків при операціях з іноземною валютою» з дисципліни «Банківські операції»
