ПРАХОВ Адріан Вікторович (16 (04).03.1846—14(01).05.1916) — мистецтвознавець, археолог, худож. критик, громад. діяч. Професор (1880). Н. в м. Мстиславль (нині місто Могильовської обл., Білорусь). Навч. на історико-філол. ф-ті Петербурзького університету та одночасно займався в Петерб. академії мист-в (1864— 68). Із 1868 — хранитель Музею красних мист-в і старожитностей. Вивчав твори стародавнього й нового мист-ва в країнах Зх. Європи. Із 1873 викладав історію і теорію мист-в у Петерб. ун-ті й Петерб. академії мист-в (із 1875), був дійсним членом Моск. та Рос. археологічних т-в. 1875—78 — співробітник ж. «Пчела». 1880 переїхав до Києва і з цього часу займався дослідженням і копіюванням настінного живопису в стародавніх церквах України. У 1880-х рр. вивчав пам’ятки Києва: відкрив і скопіював частину давньорус. фрескового і мозаїч-
ного живопису у Софійському соборі та Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі; керував реставрацією і поновленням фрескового стінопису Кирилівської церкви, публікував результати своїх студій. 1882—83 влаштував у Санкт-Петербурзі виставку виконаних ним у Києві художньо-архіт. робіт. Досліджував стародавні споруди Волині (1886), давньорус. пам’ятки Чернігова (1892). 1884—96 розробив проект і керував внутр. оздобленням Володимирського собору в Києві. П. викладав історію мист-в у Київ. ун-ті (1887—97), був членом Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва (із 1910). 1897 повернувся до С.-Петербурга, де викладав в Петерб. ун-ті до 1903. Діяльність П. в галузі відкриття, дослідження й популяризації давньорус. монументального живопису в Україні сприяла посиленню інтересу як серед учених, так і в сусп-ві, до давньорус. худож. к-ри, до стародавніх пам’яток узагалі. П. у м. Ялта. Літ.: Петров Н.И. О новых археологических открытиях в г. Киеве и особенно о новооткрытых фресках Киево-Софийского собора. В кн.: Труды IХ Археологического съезда в Вильне, т. 2. М., 1897; Биографический словарь профессоров и преподавателей Санкт-Петербургского университета за истекшую третью четверть века его существования: 1869— 94, т. 2. СПб., 1898; Веселовский Н.И. История Императорского Русского археологического общества за первое
st hi or o y. rg a .u
/
tp ht ://
пятидесятилетие его существования: 1846—1896. СПб., 1900; Мурашко Н.И. Воспоминания старого учителя. К., 1907; Жебелев С.А. Андриян Викторович Прахов (некролог). «Журнал Министерства народного просвещения», 1916, июнь, отдел «Современная летопись»; Зуммер В.М. Врубель у Кирилівській церкві. В кн.: Ювілейний збірник на пошану академіка Д.Й. Багалія. К., 1927; Прахов Н.А. Страницы прошлого: Очерки-воспоминания о художниках. К., 1958; Ковпаненко Н. Прахов Адріан Вікторович. В кн.: Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України, ч. 2. К., 2005; Сторчай О. Адріан Прахов: Мистецтвознавча і викладацька діяльність в Україні (1880—1890 роки). «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини», 2007, вип. 4. Н.Г. Ковпаненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАХОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
