Заснований 1584 Віленським братством, яке об’єднувало правосл. нас. столиці Великого князівства Литовського — Вільно (нині Вільнюс). Спочатку братство існувало при Свято-Троїцькому монастирі, однак після Берестейської церковної унії 1596 монастир відійшов до унійців. 1597 братство збудувало на землі, що належала віленським міщанам, дерев’яну церкву, 1605 відкрило на правах ставропігії чол. монастир, який став осередком братства і відіграв велику роль у протидії католицизму та унійству. Першим архімандритом був відомий церк. діяч і проповідник Л.Карпович, його наступником став М.Смотрицький. Братський монастир впродовж багатьох років був одним із осередків православ’я. 1722 на прохання архімандрита і братії перейшов під протекцію Синоду РПЦ. 1749 відновлений після пожежі на кошти царського уряду. Братство припинило свою діяльність після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), за яким землі Великого князівства Литовського відійшли до Російської імперії. Кам’яну монастирську церкву збудовано 1837. Літ.: Виленский Святодухов монастырь. Вильно, 1893. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВІЛЕНСЬКИЙ СВЯТОГО ДУХА МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
