ВОБЛИЙ Борис (02.08.1883 — р. с. невід.) — укр. громад. діяч на Далекому Сході. Н. в с. Великі Бучки (нині село Сахновщинського р-ну Харків. обл.) в сім’ї псаломщика. Закінчив Полтав. духовне уч-ще та духовну семінарію (1904). Служив псаломщиком Свято-Миколаївської церкви на ст. Погранична (Примор’є). 1906— 12 — студент япон. від-ня Східного (Орієнтального) ін-ту у м. Владивосток (нині місто в РФ). 1907—09 — секретар Студентської укр. громади. По закінченні ін-ту працював перекладачем на о-ві Сахалін. Під час Першої світової війни мобілізований до армії. Події Лютневої революції 1917 застали В. в Україні. 1918 в якості представника Укр. держ. контролю з госп. справ виїхав на Далекий Сх. Згодом жив у Японії (м. Цуруга) та Китаї (міста Харбін, Шанхай). Від трав. 1938 — заст. голови Шанхайської укр. громади. Ред. книжки про Україну, що вийшла япон. мовою 1939 в Харбіні. Після Другої світової війни проживав у США. П. у м. Вашингтон. Літ.: Далекий Схід. Харбін, 1938, ч. 1—12, 14—21; Там само. 1939, ч. 2— 6; Світ І. Українсько-японські взаємини 1903—1945: Історичний огляд та спостереження. Нью-Йорк, 1972. А.А. Попок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Воблий Борис» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
