ЗУЄВ Василь Федорович (12.(01). 01.1752—18.(07).01.1794) — рос. учений-натураліст та мандрівник. Акад. Петерб. АН (1787). Н. в м. Санкт-Петербург у родині солдата лейб-гвардії Семеновського полку. Навчався в Петерб. академічній г-зії та академічному ун-ті. 1774 відряджений за кордон, де в наук. установах Лейдена (Нідерланди) та Страсбурга (нині місто у Франції) вивчав природничу історію, фізику, хімію, метафізику тощо. Повернувшись до Росії (1779), захистив дисертацію з зоології і був затверджений ад’юнктом Петерб.
АН. Ще будучи студентом брав участь в експедиції П.-С.Палласа. Чимало матеріалу, представленого в записках останнього, належить саме З. 1781—82 Петерб. АН доручила йому дослідження Пд. України, що відійшла до Російської імперії за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774. Результатом подорожі стала праця «Путешественные записки Василия Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 годах» (СПб., 1787; нім. перекл.: Дрезден, 1789). Дослідження містить відомості про природу, госп-во, повсякденне життя нас., його побут, звичаї, вірування тощо. З. уперше дає зовн. опис кургану Чортомлик, подає інформацію про залізні руди Криворіжжя, солоні озера між Полтавою і Кременчуком, дніпрові пороги, важливі нотатки про циган, духоборів і передусім українців Харківщини. Так, він зазначає, що тутешній люд зовсім не схожий на росіян: і одяг, і звичаї все в нього інше. Особливо З. здивували оселі українців: розлогі, дуже чисті в середині, майже всі дерев’яні, вимазані зовні глиною і вибілені. Земля на Харківщині, пише він, дуже родюча — «куди не підеш, скрізь поверхня землі вкрита здебільшого збіжжям, а далі баштани або фруктові садки». Проте українці, зазначає З., маючи вдосталь земних плодів, не знають розкошів, не гоняться за грішми і наживою, а продають лише надлишок своїх с.-г. продуктів на численних ярмарках, котрі влаштовувалися в Сумах, Харкові та ін. укр. містах. На ці ярмарки з’їжджалися купці з усієї Рос. імперії, а також з Польщі, нім. д-в, Молдови, Греції. З Херсона З. у грудні 1781 виїхав на рос. фрегаті до Стамбула. Пробувши там 40 днів, він суходолом через Болгарію, Валахію (див. Волощина), Молдову та Бессарабію повернувся у Херсон. Звідси направився до Криму, де пробув тільки 3 місяці, бо в Криму почалися міжусобиці між крим. ханами Шагін-Гіреєм та Багадир-Гіреєм II. Цю подорож З. описав у статті «Выписки из путешественных записок Василия Зуева, касающихся полуострова Крыма». Зібрані матеріали, а також карту берега
Чорного м. від Ізмаїла до Стамбула і морську карту Дніпровського лиману із зазначенням глибини З. надіслав Петерб. АН. Цікаві листи З., в яких він згадує наших земляків — харків’ян — видатного механіка-будівника складних приладів та машин Захаржевського та Бобріна, майстра-самоука, який винайшов жниварку. З. — автор підручника для нар. уч-щ з природничої історії (1786) та перекладів праць Ж.-Л.Бюффона та П.-С.Палласа. Тв.: О бывших промыслах запорожских казаков, а наипаче о рыбном. В кн.: Собрание сочинений, выбранных из месяцесловов за разные годы, ч. IV. СПб., 1790. Літ.: Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона, т. 24 (XII)а. СПб., 1894; Соловьева М.М. Академик В.Ф. Зуев. «Вестник АН СССР», 1933, № 7; Січинський В. Чужинці про Україну. Авгсбург, 1946; Фрадкин Н.С. Путешествие И.И. Лепехина, Н.Я. Озерецковского, В.Ф. Зуева. М., 1948; Станкевич Г.Л. Василь Федорович Зуєв. «Видатні вітчизняні географи, мандрівники та мореплавці», вип. 2. К., 1953; Райков Б.Е. Академик Василий Зуев, его жизнь и труды. М.—Л., 1955; Степанов Н. Этнографические исследования Василия Федоровича Зуева. «Труды Института этнографии АН СССР. Новая серия», 1956, т. 30. П.В. Голобуцький.
«Азовское море, с его приморскими городами, их жителями, промыслами и торговлею внутри и вне России.» (С.-Петербург, 1855). До книги була додана карта Азовського м., складена З. У книзі подана інформація про міста Маріуполь та Бердянськ. Зокрема він зазначає, що тут налічувалося 4,6 тис. та 6,5 тис. осіб. Для українознавства має значення також його атлас Російської імперії з 22 карт (1860) та карти європ. ч. Рос. імперії (1886) та Керченського п-ова. Літ.: Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона, т. 24 (XIIа). СПб., 1894; Станкевич Г.Л. Микита Іванович Зуєв. «Видатні вітчизняні географи мандрівники та мореплавці», вип. 3. К., 1954. П.В. Голобуцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зуєв Василь Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
