Шпаргалки! - Регіональна економіка (КНЕУ)

93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
Основа електроенергетики — потужні ДРЕС: Вуглегірська, Старобешівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська, Зуївська ДРЕС-2 (Донецька обл.), Луганська (м. Щастя), Міусинська, Лисичанська (Луганська обл.). Вони, а також ТЕЦ належать до одного з найбільших у країні виробничих енергетичних об'єднань "Донбас-енерго".

94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
Подільському районі промислове і сільськогосподарське ви робництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працюють Хмельницька АЕС, Ладижинська ДРЕС і Дністровська ГЕС.
Електроенергетика р-ну базується як на місцевому, так І на привозному паливі. В р-ні виробляється 1/3 всієї електроенергії, основну частину якої дають ТЕЦ.
Бурштинська, Трипільська, Ладиженська, Добротворська, Чигиринська ГРЕС.

95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
Провідна галузь комплексу — електроенергетика, представлена великими Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі, яке видобувають у Львівсько-Волинському районі. Електростанції об'єднані в систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської обл.). На межі Чернівецької і Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС.

96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
Головним районом вуглевидобутку в країні є Донбас. Вугленосні площі на Лівобережжі становлять понад 150 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює приблизно четвертій частині площі країни. Тут зосереджено близько 92% її запасів кам'яного вугілля. У Донбасі переважає енергетичне вугілля (56%). Основні його запаси зосереджені в Луганській області. Коксівне вугілля становить 44% від загальних запасів і залягає переважно в Донецькій області. Тут же зосереджено найбільше шахт і сформувалися найпотужніші центри видобутку вугілля: Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ. Донецьке вугілля використовують як енергетичне паливо на теплових електростанціях переважно в Донбасі та як сировину для виробництва коксу в Донбасі і Придніпров'ї.
Українське вугілля в основному має високу собівартість. У кам'яновугільних басейнах це пов'язано з глибоким заляганням пластів та невеликою їхньою потужністю. Буре вугілля невигідно перевозити на далекі віддалі, тому що воно має низьку теплотворну здатність, сипучість, підвищену вологість тощо.
Значний рівень фізичного спрацювання гірничодобувного облад-нання, закриття окремих шахт, скорочення видобутку вугілля, важкі умови праці шахтарів, високий травматизм тощо призводять до ви-никнення соціальної напруженості в шахтарських регіонах.
Існують і гострі екологічні проблеми. В районах шахтного видобутку значні площі зайняті териконами. В Донбасі 1270 відвалів. Понад 500 з них горять, забруднюючи повітря. При добуванні бурого вугілля відкритим (кар'єрним) способом із сільського господарства вилучаються великі площі родючих земель.
Водночас вугільна промисловість України має перспективи для розвитку. Так, у Донбасі можна освоювати 78 розвіданих ділянок із можливим сумарним видобутком 127 млн т вугілля на рік. Для ефективнішої роботи вугільної промисловості потрібне реконструювання шахт

97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
На місцевому коксівному вугіллі та девізній залізній руді працює чорна металургія. Підприємства повного металургійного циклу розміщені у Маріуполі (комбінати "Азовсталь" та ім. Ілліча), Макіївці, Донецьку, Єнакієвому, Краматорську, Алчевську; заводи неповного циклу — в Костянтинівці, Алмазному (Алмазнянський феросплавний), Луганську (трубопрокатний), Харцизьку (трубний та сталедротовоканатний), Лутугиному (завод прокатних валків).
Коксохімічне виробництво розміщене в Алчевську, Стаханові, Успенці (Луганська обл.), Авдіївці, Донецьку, Маріуполі, Макіївці, Горлівці, Єнакієвому (Донецька обл.). Вогнетриви, флюси та вапняки для металургії дають Часів Яр, Докучаєвськ, Костянтинівка, Сіверськ, Красногорівка.

98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
Енергетика району грунтується на використанні місцевих гідро-енергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров'я належать до Південної енергосистеми.
Побудова Дніпрогесу (потужністю 650 тис. кВт) свого часу роз-в'язала дуже важливі народногосподарські проблеми Придніпров'я; створена енергетична база для важкої промисловості, забезпечені умови для електрифікації сільського господарства, відкрито наскрізне судноплавство Дніпром. У 1959 р. споруджено Кременчуцьку ГЕС (потужністю 625 тис. кВт), у 1963 р. почала діяти ще одна гідро-електростанція — Дніпродзержинська (потужністю 325 тис. кВт). Найбільшими теплоелектростанціями є Придніпровська, Дніпро-дзержинська і Криворізька ДРЕС.
Велику роль в енергетичному балансі Придніпров'я починають відігравати природний та коксівний газ. Природний газ одержують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району. Так, від Шебелинського родовища (Харківська обл.) прокладено газопровід до Дніпропетровська, Дніпродзержинска, Нікополя, Запоріжжя, Кривого Рогу.
Проблеми Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов'язана із спеціалі-зацією. Донбас і Придніпров'я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей ма-шинобудування. Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами.
Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров'ї, особ-ливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі «генератор» кислотних дощів.
Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень ґрунтових вод.

99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
Машинобудівний комплекс регіону виробляє машини та об-ладнання для металургійної, гірничої, хімічної та інших галузей промисловості, для транспорту і будівництва. Провідні підприємства: ВО "Новокраматорський машинобудівний завод", Горлівсь-кий машинобудівний завод, Маріупольський завод важкого ма-шинобудування, ВО "Луганський тепловозобудівний завод", Луганські — колінчастих валів та автоскладальний заводи, Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання обчислювальної техніки "Імпульс", Стахановський вагонобудівний, Красноріченський верстатобудівний, Первомайський електромеханічний, машинобудівні заводи в Донецьку, Краматорську, Слов'янську, Ясинуватій, Дружківці, Дебальцевому, Артемівську, Торезі, Сніжному, Красному Лучі та ін.

100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
Значна частка в структурі промисловості — машинобудування і металообробка. Машинобудівні підприємства Придніпров'я спеціа-лізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткування, металоконструкцій (у .Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстатобудуванні (у Дніпропетровську, Нікополі, Ме-літополі), транспортному машинобудуванні (у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі), виробництві сільськогопосподарських машин (у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську), підйомно-транспортних машин (у Нікополі, Верхньо-дніпровську, Бердянську). Розвинені також електротехнічне маши-нобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і харчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості.
Найбільшими машинобудівними центрами Придніпров'я є Дні-пропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь. У Дніпро-петровську споруджено один з найбільших у країні заводів,, що виробляє металеві конструкції для залізничних мостів і доменних печей, завод металургійного устаткування, завод важких пресів. Далеко за межами Придніпров'я відома продукція Криворізького заводу гірничого устаткування. Дніпродзержинський завод поставляє залізничному транспорту вагони і платформи, а Нікопольський машинобудівний — підйомні крани, різні сільськогосподарські машини. Одним з найбільших заводів сільськогосподарського машинобудування є завод, який випускає велику кількість тракторних сівалок десятків найменувань.

101. Машинобудування Причорноморського регіону: галузева стр-ра, центри основних галузей і проблеми розвитку. Провідні галузі господарства Причорноморського району – машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство. Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах зн-ся судноремонтні п-ва. До великих п-в сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі, у Миолаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м’ясної і молочної – в Сімферополі. П-ва електротехнічного маш-ня, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, зн-ся в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.
102. АПК Поділля: передумови розвитку, галузева стр-ра, формування спеціалізованих АПК. Основою господарського комплексу економічного Подільського району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових п-в Поділля. В АПК працює основна частина населення. Провідною галуззю сільського господарства району є рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед них насамперед озима пшениця, а також кукурудза та зернобобові. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками. Основна технічка культура району – цукрові буряки. За їх валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічний культур тут вирощують соняшник і тютюн. Тваринництво тісно пов’язане з рослинництвом та переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та ін галузей харчової пр-сті використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м’ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво. Серед найрозвинутіших галузей харчової пр-сті цукрова, спиртова, м’ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп’яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. На першому місці цукрова пр-сть. У цій галузі працюють 62заводи, які виробляють третину цукру в країні. Спиртова пр-сть тісно пов з цукровою, оск переробляє її відходи (патоку). Крім того, спирт у р-ні виробляють із картоплі і зерна. Всього в р-ні 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є в-ва вітамінів, кормових дріжджів тощо. Найбільші п-ва м’ясної пр-сті розміщені в обласних центрах. Великі птахокомбінати зн-ся в Барі, Козятині, Кам’янці-Подільському, Шепетівці. Досить рівномірно розташовані в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні п-ва. Значну сировинну базу використовує плодоовочева пр-сть. Найб п-ва цієї галузі зн-ся у Вінниці, Заліщиках, кам’янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Тульчині. У районі розвинуте також хутрове в-во (Жмеринка), налагоджений випуск вати (Кременець), нетканих матеріалів (М-Подільський).
103. АПК Причорноморського регіону: передумови розвитку, галузева стр-ра і формування спеціалізованих АПК. Питома вага рослинництва в районі більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове в-во. Основна зернова к-ра – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового в-ва працює потужна борошномельно-круп’яна пр-сть. З-поміж технічних к-р на першому місця соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощуть також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор’ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю пр-цію численні п-ва плодоовочевої та виноробної пр-сті. У тваринництві домінують молочно-м’ясне скотарство, свинарство м’ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м’ясна, молочка, ковбасна, шкіряна галузі. П-ва харчової пр-сті є в кожному адміністративному районі, багатьох селах. П-ва легкої пр-сті району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких п-в є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова пр-сть. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м’ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найб п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики – чаєрозважуавльна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об’єднанням і такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттєва та технічних тканин. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об’єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”).Серед п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об’єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об’єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутвої хімії і пластмас). Розвинута буд індустрія (виробничі об’єднаня “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін.Провідною галуззю Севастопольського пром вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна.
104. АПК Полісся: передумови розвитку, галузева стр-ря і формування спеціалізованих АПК. Сільськогосподарське в-во спеціалізується на скотарстві, вирощуванні льону-довгунця, картоплі, хмелю, зерна. Орні землі займають майже 70% с/г угідь Значні площі під сіножатями та пасовищами. Важливими зерновими культурами району є озима пшениця і жито. Озиму пшеницю переважно сіють на півдні району, жито –на півночі. Значні площі зайняті під льоном-довгунцем, хмелем. Північний Захід – один з головних районів країни з вирощування картоплі. У південній частині вирощують цукрові буряки. Розвинуте садівництво та ягідництво. Провідна галузь тваринництва – скотарство. На Поліссі воно має молочно-м’ясний напрям, у лісостепових районах - м’ясо-молочний. Розвинуте свинарство, вівчарство, птахівництво. Допоміжними галузями тваринництва є кролівництво, рибництво, бджільництво. Харчова пр-сть базується на власній сировині. Цукрова і спиртова галузі розвинуті на півдні району, плодоовочева – повсюди. Набули розвитку м’ясна, маслоробно-сироварна, борошномельно-круп’яна і хлібопекарська галузі. Основна частинагалузей легкої пр-сті також використовує місцеву сировину. Це шкіряно-взуттєва і особливо лляна галузі. Із сировинних регіонів льон надходить на заводи первинної обробки, льоноволокно – на Рівненський льонокомбінат, де з нього виготовляють тканини. В районі працюють п-ва текстильної, швейної та панчішно-карпеткової пр-сті. Меліорація Полісся призвела до того, що на місці колишніх боліт, осушених меліораторами, часто трапляються пересушені землі, які необхідно поливати.

105. Господарський комплекс Центрального регіону: галузева стр-ра, особл розміщ осн галузей, проблемм та перспективи розвитку. У назві р-ну відображене його геогр положення – у центрі країни. Тут зн-ся (в Кіровоградській області) географічний центр Укр. Площа р-ну – 45,5 тис кв км. Нас-ня – 2,8млн осіб. Район охоплює територію Черкаської і Кіровоградської областей. За площею, нас-ням і промисловим потенціалом район на восьмому місці серед ек р-нів країни. Його прир умови сприятливі для госп-го розвитку. Переважають родючі чорноземи. Корисних копалин порівняно мало. Є родовища бурого вугілля і торфу. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каменю. На півночі р-ну розробляється найбільше в Укр родовище бентонітових глин. Каолінові глини поширені у південних р-нах Черкаської області. Є родовища нікелю (Побужжя), графіту, уранових руд, бокситів тощо. У більшій частині р-ну водні ресурси обмежені. Густота нас-ня становить близько 60 осіб на 1 кв км і набагато менша, ніж у цілому по країні. Кіровоградська обл нал до найменш населених. Тут більше міського нас-ня. Показники смертності вищі за показники народжуваності. В р-ні поширене приховане безробіття. Енергетичною основою розвитку госп-ва р-ну є його ПЕК. Він представлений добуванням бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу – в Черкаській області, невеликими тепловими елекстростанціями. Виробляють електроенергію Кременчуцька і Канівська ГЕС. Провідними галузями пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і металообробка. Маш-ня і металообробка представлені в-вом машин і обл-ня для с/г та харчової і легкої пр-сті, виготовленням друкарських машинок, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, бурових машин. П-ва хім пр-сті, що зосереджені в Черкаській обл, виробляють азотні добрива, хім волокната реактиви. У Кіровоградській обл працюють Завалівський графітовий комбінат, а також заводи чисти металів у Світловодську і Побузький нікелевий. ДО галузей легкої пр-сті нал швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. Незначного розвитку набули деревообробна і меблева галузі.Є численні п-ва будіндустрії. У районі добре розвинутий АПК, який базується на багатогалузевому с/г. Рослинництво посідає перше місце в р-ні. Тут вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу. Серед технічних культур – цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр. Розвинуті овочівництво і садівництво. Провідними галузями т-ва є скотарство і свинарство, допоміжними – вівчарство, птахівництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво. Скотарство в Черкаській обл має молочно-м’ясний напрям, а в Кіровоградській - м’ясо-молочний. У р-ні розвинуті майже всі галузі харчової пр-сті. Домінуюча роль належить цукровій пр-сті, особливо в Черкаській обл, де працює 24 цукрових заводи. Є багато п-в молочної, маслосироробної та м’ясної галузей пр-сті. Розвиваються борошномельно-круп’яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська та ін галузі. Провідними видами транспорту є залізничний та автобусний. Довжина залізниць заг користування становить 1527км. Основними залізничними вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове у Черкаській області; Знам’янка, Долинська, Помічна – у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис км автошляхів з твердим покриттям. Розвинутий водний транспорт. Основні порти – Черкаси і Світловодськ. Промислові вузли району – Черкаський, Кіровоградський, Олександрійський та Уманський. Найб пром вузол – Черкаський. Він сформувався на основі використання сприятливого географічного положення. Основу цього пром вузла становлять хімічна, харчова, легка та машинобудівна галузі. В Черкасах працюють потужні п-ва хімії: виробничі об’єднання “Азот”, “Хімволокно”, завод хім реактивів та побутової хімії “Аврора”. Серед п-в харчової пр-сті – консервний, м’ясний, хлібний комбінати, цукрорафінадний і молочний заводи, тютюнова фабрика тощо. Різноманітні за величиною і спеціалізацією п-ва легкої пр-сті: шовковий комбінат, фабрики художніх виробів, трикотажна, гігроскопічної вати та ін. Маш-ня і металообробка представлені заводами “Фотоприлад”, “Строммашини”, НВО “Ротор”, спеціального технічного устаткування, телеграфної апаратури тощо. ДО п-в будіндустрії належать ВО “Черкасизалізобетон”, заводи стінових матеріалів, великопанельного будинкобудування та ін. Меблеву пр-сть представляє ВО “Черкасмеблі”. Значним пром вузлом є Уманський. Провідне місце в ньому нал маш-ню і металообробці: ВО “Уманьферммаш” (обл-ня для тваринницьких ферм), ВО “Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний завод, п-во, що виготовляє театральне обл-ня. В Умані є кілька комбінатів, заводів і фабрик харчової і легкої галузей пр-сті (птахокомбінат, консервний, горілчаний заводи, швейна, взуттєва фабрики, художніх виробів). Будіндустрія випускає залізобетонні вироби, толь, цеглу, різні будматеріали. Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”. Умань – значний туристичний центр Укр. Гол об’єктом туризму є всесвітньо відомий дендропарк “Софіївка”. Багатогалузевий пром центр Сміла спеціалізується на маш-ні і металообробці, харчовій і легкій галузях пр-сті. Тільки Черкасам поступається в Центр р-ні своїм господ-м потенціалом Кіровоградський пром вузол. Його провідна галузь – маш-ня і металобробка. П-ва цієї галузі випускають с/г-кі машини, друкарські машинки “Ятрань”. У Кіровограді працюють заводи “Гідросила”, радіовиробів, ливарний тощо. Розвинута харчова пр-сть (м’ясо-, хлібо-, птахокомбінати, об’єднання хлібопекарської пр-сті, олійноекстрактний завод). У місті функціонують також п-ва легкої пр-сті (швейна, взуттєва, панчішна та ін фабрики). Центром буровугільної пр-сті країни та Олександрійського пром вузла є Олександрія. Тут зн-ся кар’єри видобування бурого вугілля, брикетна фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в Олександрійському вузлі представляє в-во гірського воску. Маш-ня і металообробка представлені заводами підйомно-транспортного устаткування (випускає електричні мостові крани) та електромеханічним. Тут діють також два авторемонтних п-ва. В Олександрії є фабрика діаграмного паперу, п-ва легкої, харчової галузей пр-сті, будіндустрії. Багатогалузевим пром центром Кіровоградської області з п-вами кольорової металургії, заводами, що випускають скло, пластик, кераміку тощо, ГЕС є Світловодськ. З Центрального ек р-ну до ін районів країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня для легкої і харчової пр-сті, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові і м’ясні консерви, борошно, крупа тощо. З ін районів Центральний одержує таку пр-цію: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива – з Донбасу; гірниче обл-ня, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку – з Придніпров’я; велосипеди, вантажні машини, верстати, устаткування для харчової і легкої галузей пр-сті, різноманітні прилади і комплектуючі деталі, бензин – з Північно-Східного р-ну; прилади та обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини, верстати, хімічне і натуральне волокно, трикотажні і швейні вироби – зі Столичного р-ну; автобуси, інструменти, прилади, автонавантажувачі та автокрани, калійні добрива, шкарпетки, хутрові вироби – з Карпатського р-ну; з Північно-Західного р-ну надходять автомобілі, підшипники, торгове обл0ня, високовольтна апаратура, тканини з льону тощо; з Поділля – електротехніка, бурякозбиральрі комбайни, прилади, с/г машини, технологічне устаткування для харч пр-сті, добрива, миючі засоби тощо; з Причорномор’я – кукурудзозбираючі комбайни, дощувальні установки, машини і обл-ня для харч пр-сті, тракторні причепи, бавовняні тканини, кавуни, виноград, рибні консерви тощо. Однією з проблем Центр р-ну є низький рівень його промислового розвитку. Окремі частини р-ну, зокрема Черкаська область, виявилися радіаційно забрудненими внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні проблеми щодо раціонального викор трудових ресурсів.